Іменник - це частина мови, що відповідає на питання хто? що? ( Стіл, дівчинка, ручка);
Іменники змінюются за числами та відмінками ( однина: учень, множина: учні; н.в. хто? що? учень; р.в. кого? чого? учня; д.в. кому? чому? учневі, учню; зн.в. кого? що? учня; ор. в. ким? чим? учнем; м.в. на кому? на чому? на/в учні, учневі; кл.в. не має питання, учню).
Типи зв'язку слів у словосполученні: узгодження - слова в словосполученні узгоджуюются в роді, числі та відмінку; головним словом виступає іменник або будь яка інша частина мови у значенні іменника,а залежними словами можуть бути прикметники, дієприкметники, займенники, числівники (Їстівні гриби, зрубане дерево, сьомий день). керування - головне слово (дієслово) вимагає від залежного (іменник або інші частини мови у значенні іменника) форми певного відмінка (підійти до столу, берег моря). Прилягання - залежне слово має незмінну форму і поєднується з головним тільки за змістом; найчастіше прилягають прислівники, дієприслівники, інфінитиви (зібралися вранці, йшли співаючи, звелів атакувати). Іменники синоніми: Батьківщина - родина;
Іменники антоніми: початок-кінець;
Іменник у речені може виступати як підмет, присудок, обставина, доповненням.
Сподіваюсь, чимось допомогла)
чимось допомогла)
Пояснюю своїми словами. Діалектні слова - це слова, які вживаються на певних територіях, місцевостях. Вони <span>не вживаються в мові всього народу.
У художній літературі вони є досить важливими, адже автор може повністю передати життя людей(ну наприклад у Карпатах), їхній колорит, традиції.</span>
Осінній - 3 склади, 3 гол., 4 пригол., 7 б., 6 зв. [ о с і н: і й]
о [о] - гол., ненаголош.
с [c` ]- пригол. м*який, гл.
і [і ] - гол., наголош
н[н`: ] - приг., м*який., дзв.
і[і ] - гол., ненаголош.
й [й` ] - пригол. , м*який
<span>Снідання - 3 склади, 3 голосн., 5 пригол., 8 б., 7 зв. [с н` і д а н`: й а]
</span>с[с] - пригол., тв., глух.
н[н`] - пригол, м*який, дзв.
і[і] - голосн., ненагол.
д[д] - пригол., тв., дзв.
а[а`] - голосн., наголош.
н[н`:] - пригол., м*який, дзв.
й[й] - пригол, м*який, дзв.
а[а] - голосн., ненаголош
Волонтером може стати кожен. Треба лиш мати до нього бажання
Дружба міцна,зошит гарний