1(пряме).Пригадую, клоись в селі я бехнувся головою об гострий паркан.
2(переносне).Наш Митько завжди гострий на язик, але завжди щось порадить, втішить , одним словом - голова!
Кожна людина може внести свій вклад в збереження природи на нашій планеті. Особисто я стараюся не смітити на вулиці, не кидаю у водойми непотріб. З настанням весни любуватимуся первоцвітами у лісі,а не у вазі вдома. Чисте повітря - це також частина природи. Його забруднюють викиди заводів та фабрик, вихлопні гази машин. Вдома не спалюючи листя восени ми внесимо невеличку частку в збереження природи.Цьому треба навчати з дитинства. Кожен з нас повинен вкладати хоч якусь частку в збереження природи!!!!!!
Непомітно промайнуло безтурботне спекотне літо, і вересень став повноправним господарем в лісах, полях, на річках і озерах. Долетiла осiнь i до Лаври! Стало синiм та незрадливим таке колись блакитне небо. Прозора вода наче дзеркало вiдбиває небесний настрiй.Дерева прагнуть зардiтись наче куполи церковнi виграють осiннiми, гарячими барвами. Тiльки велич священноi архiтектури,здається не пiдвласна порам року, мовляв, нехай вони до неi пiдлаштовуються, прикрашають.
Соняшник – це молодший брат яскравого сонця, але живе на землі. Теплого ясного дня соняшник завжди підіймає свою красиву голівку вгору. Його обличчя оточене щільним вінком з яскраво-жовтих пелюсток, гладких та ніжних на дотик. А от стовбур та листя в соняшника вкриті мілкими колючками, і об них можна сильно подряпатися. Коли соняшник доцвітає, його пелюстки втрачають колір та стають сухими. Зате в ньому достигає насіння, яке ми із задоволенням їмо чи робимо олію.
Влітку часто доводиться бачити на безмежних полях золотий килим розквітлих соняшників. Це напрочуд чудова картина.