<span>Варіант 1
Настала осінь. На деревах пожовкли листочки. Скоро вони почнуть падати на землю.
Вчора ми гуляли з мамою осіннім парком. Там сонячно та тихо. Птахи вже не співають. Вони готуються відлітати у теплі краї.
Варіант 2
Першого осіннього дня ми пішли до школи. Стоять погожі днини. Кожен день я повертаюся зі школи та радію осінньому сонечку.
Скоро підуть осінні дощі. Стане холодно. Зараз на деревах листя золотавого кольору. Але скоро вонаj пожухне та опаде.
Варіант 3
Золота осінь розфарбувала в різні кольори дерева та кущі. Це жовтий,
червоний, бордовий. І зелений колір теж залишився з літа. Я люблю гуляти
в сонячні осінні дні.
Вранці вже холодно. Увечері теж можна змерзнути без теплої куртки. Дні стають коротшими.
Варіант 4
Подув осінній вітер. Пішли холодні дощі. Тепер сонечко надовго
ховається від нас за хмарами. А коли виходить , то гріє слабенько.
Вечір настає все швидше. Я помічаю це кожного дня. Довгі осінні вечори я проводжу вдома з родиною.
Варіант 5
Холодна осінь за вікном. По віконному склу нескінченно стікають краплі
дощу. Небо сіре та низьке. Цілими днями майже немає сонячного світла.
Іноді погода поліпшується. Тоді виходить сонце. Краплі дощу переливаються на жовтому осінньому листі.
Варіант 6
Восени зграї птахів сидять на проводах. Вони збираються летіти у теплі краї. Адже настали холоди. На вулиці хмарно та понуро.
Я бажаю перелітним птахам щасливої дороги. Нехай вони долетять до тепла
та сонця. А я поспішаю зі школи додому. Там світло та затишно, коли на
вулиці йде дощ. </span>
Р.в. Восьмисот сімдесяти дев'яти
Д.в. Восьмистам сімдесятьом дев'ятьом
З.в. Вісімсот сімдесят дев'ять
О.в. Вісьмомастами сімдесятьма дев'ятьма
М.в. На восьмистах сімдесяти дев'яти
НОВІ ІМЕНА СТАРИХ ВУЛИЦ
Чув, вулицю Козицького перейменували на вулицю Симона Петлюри!? Цю новину жваво обговорювали по рації міські таксисти.
Утім, насправді, ніякого перейменування не було. Просто дехто з вінничан цього хотів би. Так само, як і перейменувати решту вулиць, які названі ще в радянські часи іменами, до яких сучасна історія дещо змінила своє ставлення.
Як розповів заступник міського голови Микола Гунько, за період незалежності України вже перейменовано 68 вулиць Вінниці. Наприклад, вулицю 9 січня — на Архітектора Артинова. Що й казати, Артинов набагато ближчий місту, як його перший архітектор, аніж дата історії, яку ще й не всі знають. Про колишню радянську назву центральної вулиці міста Соборної тепер вже й не згадують. А про те, що до 1910 року Київська називалася Малою Соборною взагалі мало хто знає. Утім, цього року перейменування вулиць у Вінниці не буде.
— Звісно, певні зміни потрібні, — переконаний заступник мера Микола Гунько. – Але зараз криза, а перейменування — дороге задоволення. Тільки один аншлаг (табличка. — Ред.) на будинок за докризовими цінами коштував 150 гривень. Зараз всі 350. Навіть якщо на вулиці тільки двадцять будинків, порахуйте ці витрати... Якщо на вулиці якісь підприємстваустанови, їм треба документацію змінювати. Та й вінничанам не завжди зручно з певних причин. Брали кредити, наприклад, і при зміні адреси треба усі документи міняти.
Є ще й банальна звичка. Якщо мешканці звикли називати свою вулицю так, будь-яке перейменування викличе у певної частини обурення. Тим не менш, перейменовувати будуть. Микола Митрофанович гадає, що одна з перших на черзі на перейменування — вулиця Карла Маркса.
— Я вважаю, потрібно проводити системну роботу з перейменування вулиць, — каже Микола Гунько. – Якщо є можливість, повертатися до старої назви. Якщо стара назва не влаштовує, наприклад, не пов’язана із Вінницею, як от із Соборною, яка раніше називалася Миколаївський проспект, тоді шукати відомих людей, які на цій вулиці жили. Наприклад, на вулиці Володарського жив відомий художник Альтман. Утім, Миколі Митрофановичу, насправді, найбільше подобається, коли вулиці називаються, як в Америці – цифрами. Ніяких проблем немає, адже міняти своє ставлення до цифри сучасник не стане.
А от Валентину Фіщуку, головлікарю міської станції швидкої допомоги, для якої перейменування завжди проблеми, подобається, коли вулицю називають на честь історичного діяча. Аби тільки не політичного, наголошує він. І наводить приклад – вулиця Ширшова. Петро Ширшов був відомим дослідником Льодовитого океану, здійснював численні експедиції також і під керівництвом Папаніна, на честь якого теж названа одна з вулиць у Вінниці. Отже, називати вулиці на честь видатних історичних діячів – лікарів, дослідників, науковців, педагогів – це прекрасна практика, вважає Валентин Васильович.
— Такі назви вулиць мають і просвітницьку мету, — зазначає головлікар станції швидкої допомоги. – Тож це краще, аніж цифри чи нейтральні Сонячні.
Єдина вулиця у Вінниці, якій точно перейменування не загрожує, розташована на Старому місті й маловідома навіть таксистам – це вулиця Добрих сусідів. Хто може мати щось проти?
Жили були собі в лісі заєць та вовк. Вовк вирішив наздогнати зайця, той злякався тай почав тікати. Він так швидко тікав , що аж спіткнувся й покотився з гори. Коли він котився, то скрутився в сніжний клубок. Вовк побачив тай утік. Заєць вдарився об пеньок, сніжний клубок розлетівся і обвалився. Бідолага стрибнув на пеньок і обтрусився. Ось так косий врятувався від злого вовка.