Несмотря на то, что подписание мирного договора было раскритиковано,
как советским народом, так и представителями Германии и Австро-Венгрии,
последствия оказались не такими плачевными, как предполагалось –
Германия потерпела поражение в Первой Мировой войне, и Советская Россия
тут же аннулировала мирный договор.
Історичні джерела про скіфів. Практичне заняття 4 <span>1. Що розповідають пам'ятки про життя скіфів?
Уявіть, що вам потрібно створити експозицію, присвячену Історії скіфів. Які пам'ятки використаєте? Стисло схарактеризуйте відібрані експонати.
Працюймо самостійно. Завдання 1. Підготуйте за відібраними експонатами розповідь про життя скіфів. Кожну з пам'яток описуйте за зразком: «Експонат №___-це... Пам'ятка може розповісти про... Відомо, щоскіфи...».
2. Що відомо про спосіб життя, побут і вірування скіфів з ни-
Проаналізуйте документи за запитаннями:
1. Про які заняття скіфів повідомляють джерела? 2. Який висновок можна зробити на основі уривка про спосіб життя скіфів? 3. Що ви дізналися про поховальні обряди скіфів? 4. У чому цінність фрагментів джерел? Що в розповідях вразило найбільше?
«...Так звана Скіфська пустеля с рівниною, багатою на траву, але позбавленою дерев І помірно зрошеною. Скіфи... живуть у кибитках, з яких найменші бувають чотириколісні, а Інші шестиколісні; вони кругом закриті повстю* й зроблені подібно до хат: одні з двома, інші з трьома відділами; вони непроникні ні для води (дощової), ні для снігу, ні для вітрів. У ці вози запрягають по дві чи по три пари безрогих волів. У таких кибитках перебувають жінки, а чоловіки їздять верхи на конях; за ними йдуть їхні стада овець і корів та табуни коней. На одному місці вони залишаються стільки часу, доки вистачає трави для стад, а коли її обмаль, переходять в іншу місцевість. Самі вони їдять варене м'ясо, п'ють кобиляче молоко та їдять "паку" (це сир з кобилячого молока)» (Псевдо-Гіппократ). «Могили їхніх царів розташовано в місцевості Геррів, у тому місці, до якого Борисфен судноплавний, пливучи від моря... Помістивши покійника на підстилку в могильному склепі, встромлюють у землю з усіх боків від покійника списи, а над ними кладуть деревини та вкривають його очеретяними матами. У просторому приміщенні склепу ховають одну з його наложниць, його чашника й куховара, конюха, особистого слугу, вісника і його коней, а також певну частину його речей і так само золоті чаші. Коли вони все це зроблять, то насипають землю й споруджують великий курган, намагаючись зробити його найвищим. Так вони ховають своїх царів...» (Геродот).
Працюймо самостійно. Завдання 2. На основі історичних джерел доведіть, ^У що скіфи були кочовиками та вірили в потойбічне життя.
3. Про які подробиці походу персів проти скіфів довідуємося з розповіді Геродота?
Проаналізуйте документи за запитаннями:
1. Про яку подію йдеться у фрагменті джерела? 2. Поміркуйте, чому скіфи не вступали у відкритий бій з персами. 3. У чому цінність фрагмента джерела?
«Після здобуття Вавилона Дарій вирушив у похід на скіфів... Швидко просуваючись із військом, скоро Дарій прибув до Скіфії, він натрапив там на обидві об'єднані частини скіфського війська і почав їх переслідувати, а вони уникали зустрічі з ним, тримаючись від нього на відстані одного дня шляху.
...Нарешті Дарій опинився у великій скруті. Скіфські царі довідалися про це й послали вісника з дарами до Дарія: птахом, мишею, жабою і п'ятьма стрілами. Перси спитали людину, що принесла ці дари, яке значення вони мають, але той відповів, що він одержав доручення лише передати їх і якнайшвидше повернутися. "Хай самі перси, - сказав він їм, - якщо вони розумні, зрозуміють, що означають ці дари".
Коли перси про це почули, вони почали міркувати. На думку Дарія, це означало, що скіфи піддаються й приносять землю і воду, І такий висновок він робив із того, що миша народжується із землі й годується тими самими плодами, що й людина, жаба перебуває у воді, птах дуже схожий на коня, а стріли означають, що скіфи складають зброю. Таку думку висловив Дарій, але зовсім протилежна до неї була думка Гобрія... Він зробив висновок про те, що дари означали таке: "Якщо, перси, ви не станете птахами і не полетите високо в небо, або мишами і не сховаєтеся в землю, або жабами і не пострибаєте в болота, то ви не повернетеся до себе, вас загублять оці стріли". Так перси витлумачили ці дари».
Працюймо самостійно. Завдання 3. Чи мали перси шанс перемогти скіфів у Причорноморських степах? Відповідь обґрунтуйте, спираючись на джерело. & Запропонуйте своє тлумачення «дарунків» Дарію.
«Поставте собі оцінку за урок, зарахувавши за різні етапи роботи відповідні бали: за кожне із завдань (завдання 1-3) - від 1 до 3 балів; так само від 1 до 3 балів оцініть свою участь в обговоренні в парах (максимальна оцінка за урок - 12 балів).
Як ви вважаєте, чи залишили скіфи, які жили набагато раніше від часів, коли на історичній арені з'явилися українці, слід в українській культурі? У чому він виявляється?
Типо так</span>
В первом периуде войны французы выигрывали.В одном селе родилась девочка которая утверждало ,что с ней говорит сам бог.Она утверждало он говори чтобы онаизгнала французов с ихних земель, но ей никто не верил. Когда она выросла она пришлак войску и сказала что столетнею войну надо остановить и армия пошли заней .Она выигрывала одну битву за другой , французы начили считать её ведьмой . Ей остовалась одна битва но она решила сначало коронавать короля который сбежал.Она короновала его и этот король её же и предол он отдал её французом они сожгли её на костре.Это была Жана Д,Арк
<span>Несмотря на обилие повинностей, средневековые крестьяне, в отличие от рабов эпохи древнего мира или русских крепостных, с 15 века, имели и определенные права. Западноевропейский крестьянин не был исключен из системы права. Если он исправно выполнял повинности, господин не мог отказать ему в пользовании земельным наделом, на котором трудились поколения его предков. Жизнь, здоровье и личное имущество крестьянина охранялись законом. Сеньор не мог казнить крестьянина, продать или обменять его без земли и отдельно от семьи и даже произвольно увеличивать крестьянские повинности. С развитием централизации в крупнейших европейских странах, начиная с XII-XIV вв., судебное решение сеньора лично свободные крестьяне могли обжаловать в королевском суде.</span>