Бен, професійний льотчик, займався зйомкою фільму про акул, тому що роботу із професії знайти було складно, вік його для льотчика були «критичним», а «гроші, які він ощадливо збирав два роки, літаючи над розпеченою пустелею, давали можливість дружині пристойно жити в Кембриджі ». Йому « потрібно було швидко заробити побільше грошей, і з’явилася така можливість».
Відправляючись на зйомку у загублену в море Акулячу бухту, Бен взяв із собою десятилітнього сина Дэви – «самотньої, неприкаяної дитини, що у десять років почувала, що мати їм не цікавиться, а батько – чужа людина, різк і небагатослівний, не знає, про що з ним говорити в ті рідкі хвилини, коли вони бували разом ». Коли Бен залишався наодинці із хлопчиком, він випробовував каяття совісті й почуття провини, що не може налагодити довірчих відносин із сином, не знаходить шляхи до його серця: «Бену хотілося чим-небудь порадувати хлопчика, але за багато років йому це жодного разу не вдавалося, а тепер, видно, було пізно».
Однак коштувало Дэви зникнути з поля зору льотчика, як Бен немов забував про його існування. Він навіть забув взяти воду або сік, коли вони летіли в безлюдну Акулячу бухту, прихопивши тільки пиво для себе. А хлопчикові, як і кожній дитині, хотілося мати люблячого, турботливого батька, здатного дати відповіді на питання, що цікавлять.
Бена ж всі його питання дратували й він був різань із Дэви. Грубуваті й глузливі слова батька зачіпали й кривдили хлопчика. Син бентежився й усе більше й більше замикався в собі.
Відносини між батьком і сином були складними й здавалося зовсім неможливим, що вони коли-небудь знайдуть загальну мову, якби ні «його величність випадок». Жаль тільки, що випадок цей ледь не позбавив їхній обоє життів.
В Акулячій бухті під час зйомок Бен піддався нападу акул. Він настільки постраждав від акул, що не міг сам звістки літак. І тепер вся надія була на сина. Хлопчик, казавшийся таким непристосованим до життя, виявив незвичайну мужність, мобілізував всі свої сили, зумів згадати всі, чому вчив його батько. А головне, він повірив словам Бена, що людина може витримати всі що завгодно.«Ніколи не знаєш, на що ти здатний, поки не спробуєш», – сказав батько. І син спробував. І він зміг. Він переміг! Він урятував себе й батька. Дэви не тільки зумів перев’язати батькові рани й витягти його в літак, але й самостійно, керуючись рідкими вказівками знесилені від втрати крові Бена, привести літак у Каїр і вдало посадити його. Перший раз у житті батько й син слухали й чули один одного, тому що в цьому полягав їхній єдиний шанс на порятунок.
Своєю завзятістю, своєю вірою й любов’ю син подарував батькові друге життя. І тепер Бен зрозумів, що є в його житті речі набагато важливіше літаків і роботи. Змінившись внутрішньо, він вирішив, що неодмінно розтопить лід у відносинах із сином: «Він вуж добереться до самого серця хлопчика! Рано або пізно, але він до нього добереться». І я вірю, що Бен переборе цей «останній дюйм», що розділяє його із сином, і проблема взаємини «батьків» і «дітей» перестане бути для них актуальної.
Был теплый зимний вечер. Я сидел дома. Делал уроки. Вдруг мне по телефону позвонил Ваня предложил погулять с ним часок. Я согласился. Мы с ним договорились встретиться у магазина "Ромашка" в семь часов вечера. Я Оделся и вышел на улицу. Подошел к магазину, его нет. Видимо опаздывает. Пока я ждал своего друга, я осматривал, что происходит вокруг. Смотрел на красивые деревья, на лавочки, на машины. И вдруг я решил посмотреть на небо, рассмотреть звезды. Рассматриваю минут 5, как откуда не возьмись с неба летит яркая звезда, которая светится,мигает и очень красиво горит, жалко что эта звезда не долетит до земли, а сгорит в атмосфере, так бы ее можно было бы получше разглядеть. Я был в восторге от этого зрелища. Прошло еще минут 10 и подходит Ваня. Я ему рассказал, что я сейчас увидел. Ему было жалко, что он все пропустил. Зато он теперь для себя получил урок, что опаздывать не надо, а то всю жизнь, все пропускать будет.
<em>1. Походження Айвенго (син англосакського феодала Седріка Роттервудського , старовинного роду) . </em><em>2. Вік (25 років) </em><em>3. Служив королю Річарду . </em><em>4. Лицар сміливий , мужній , чесний . </em><em>5. Айвенго на турнірі (не пам*ятаю) </em><em>6. Портрет героя </em><em>7. </em><em>Ставлення до інших героїв : </em> Позитивне Негативне <em /><em>до простого народу до всіх норманів </em>до слабкого полу до євреїв <em> 8. Айвенго --- захисник Ребеки (дуже порядна людина , і пам*ятав добро що йому зробила ця дівчина) </em><em>9. Подальша доля (одружився на Ровені і вірне служіння королю .</em>
В стихотворении Пушкина "К Чаадаеву" поэт напоминает нам,что мы в юности верим и в любовь,и на что-то надеемся,и безмерно чем-то забавляемся, но, когда взрослеем,мы будто бы просыпаемся и видим мир по-другому: исчезли надежды,настал гнет власти царя Александра -1.Среди людей появляются свободолюбивые настроения,их беспокоит "отчизны ...призывание" к "святой вольности".Пушкин призывает бороться за свободу до тех пор,пока сердца живы для этой борьбы,пока человек хочет всего этого.Поэт учит верить,в то,что,взойдет российская "звезда",что " <span>Россия вспрянет ото сна" </span>и самодержавие будет свергнуто и настанет время,когда народ будет вспоминать о героях,подаривших им свободу. Пушкин научил нас верить в свой народ,в его силу,в его свободолюбие и в Россию-матушку.