Неочікувано швидко прийшла осінь. На вулиці похолодало. Стало швидко жовтіти листя, яке ще недавно було яскраво зеленим. Подув холодний вітер і поніс, наче човники, дубові листочки.Небо покрилось сірими хмарами. Пішов рясний дощ.
Одного разу трапилася смішна історія.Слухайте...
Вишла сорока погулять.Побачила намистинки, а то були горобця.Подумала :
-Хм...Які вони гарні.Вкраду їх!
Тільки вона дотронулась до них...Аж бач горобець її спіймав.І не відпускав поки вона не вибачиться.Але вона хитріше зробила.Сказала :
-Ой горобчику не губи!Не вбьєш віддам намисто!
-Добре!Давай його!
Віпустив горобик сороку.А та улетіла.
Коли вони прилетіла додому...Там був горобець!!
Вона не хотіла вмирати.Та й віддала йому намистини.
С того часу сорока зрозуміла що красти і брехати погано!
У кожної людини є власні моральні цінності, найсвятіші речі і поняття. І одна з таких цінностей — любов до матері. Не даремно ж про матір пишуть поети і письменники, матір зображують живописці і оспівують музиканти. Перед матір’ю ми у невідплатному боргу за безсонні ночі, проведені біля колиски, за турботу і ласку, за велику материнську любов і за саме життя, подароване нею. Тому любов до матері — найсвятіше людське почуття.<span>
Безумовно, є на світі моральні виродки: матері, які відмовилися від своїх дітей, і діти, які зреклися своїх матерів. Але, на щастя, таких небагато. Більшість людей шанує материнство.</span><span>
Для мене прикладом на все життя залишаться стосунки між членами нашої сім’ї. Моя мама ніколи не вчила мене поважати людей старшого покоління. Вона просто добре ставилась до бабусі, піклувалась про неї, приділяла їй увагу. А коли бабуся хворіла, мама забороняла мені і моєму молодшому братові галасувати. Мама в усьому для нас приклад. Вона не говорить високих слів, а просто виховує нас своїм прикладом.</span><span>
У нашій сім’ї дуже затишна атмосфера. І створила її мама. Вона ніколи не підвищує голосу, завжди доброзичлива і врівноважена. Навіть, коли у наших батьків непорозуміння, це не впливає на інших членів родини. Ніхто не кричить і не стукає кулаками об стіл, як часто буває у наших сусідів, просто батьки йдуть на прогулянку вдвох, а коли приходять, то можна бути впевненим, між ними — мир і злагода. І знову, це завдяки мамі, яка дуже вболіває за сім’ю.</span><span>
Не даремно говорять, що матері невсипущі. Коли я лягаю спати — мама ще не спить, а коли я прокидаюсь — вона вже не спить. Мама страшенно завантажена і на роботі, і вдома.</span><span>
Ми з братом намагаємось якомога більше їй допомагати. Коли батько столярить чи слюсарить, ми з братом намагаємось і допомогти йому і самим навчитися. А ось допомогати мамі на кухні чомусь соромимося. А це так несправедливо, адже моя мама заслуговує найкращого. Щодня я потайки від мами і від друзів вивчаю кулінарні рецепти. Хочу зробити їй подарунок до Восьмого березня — приготувати якусь смачну страву. І в той же час я не хочу, щоб друзі кепкували, що я малий. Проте, якщо жінки опанували чоловічі професії, то чому б представникам сильної статі не спробувати куховарити? Я думаю, мама зрадіє, що в неї такий здібний син.</span><span>
Безумовно, мій найперший обов’язок — хороше навчання. Я намагаюся зробити так, щоб мама за мене не червоніла, щоб її лагідні очі не засмучувалися. Я впевнений, що це мені під силу.</span><span> </span>
Україна моя батьківщіна, бо народилася я на цій прекрасній землі. Батьки мої росіяи, які переїхали жити в Україну. Звичайно. моя рідна мова-російська, і я дуже люблю тври російських письменників. А українкою я називаю себе насамперед тому, що ввжаю себе маленькою громадянинкою цієї держави. мені жит в цій країні, навчатися, здобувати вищу освіту. Тому я із задоволенням вивчаю українську мову, історію цієї країни, не забуваючи про те, хто є мої батьки, звідки коріння нашого родоводу. Я добре володію російською й українськю мовами. із задоволенням вивчаю англійську мову. Пініше буду вивчати німецьку.Меі приємно, що серед дітей немає тієї ворожнечі, яка виникає між політиками щодо мови. мені хочеться сказати їм "станьте справжніми громадянами україни, вивчайте державну мову, шануйте її-свою рідну, материньську. і ще працюйте на благо україни задля народу. а не заради себе особисто."