Н. учорашній день учорашня бесіда учорашня зустріч учорашнє слово
Р. учорашнього дня учорашньої бесіди учорашньої зустрічі учорашнього слова
Д. учорашньому дню учорашній бесіді учорашній зустрічі учорашньому слову
З. учорашній день учорашню бесіду учорашню зустріч учорашнє слово
О. учорашнім днем учорашньою бесідою учорашньою зустріччю учорашнім словом
М. в учорашньому дні в учорашній бесіді на учорашній зустрічі в учорашньому слові
Кожен із нас, де б не знаходився, може робити людям добро. Допомогти
іншій людині перейти в небезпечному місці дорогу, пропустити в черзі
жінку з дитиною чи інваліда, подати руку допомоги в скрутну хвилину,
розділити чиєсь горе — не можна перелічити всіх випадків, коли одна
людина може і повинна допомогти іншій. Головне — не пройти мимо, не
відвернутись, не відводити очей вбік, коли поруч із тобою в транспорті
людина похилого віку або хтось потребує твоєї допомоги.
Кожна, навіть невеличка зроблена тобою справа, залишить приємне почуття насамперед у твоїй власній душі.
Доброта... На жаль, ми рідко говоримо про цю прекрасну якість
людини. Та і засоби масової інформації не переобтяжують нас цією
проблемою. І даремно. Сьогодні ми є свідками того, як більшість
"упакованих", "крутих" хизуються своєю перевагою над "лохами", за їхнім
визначенням, тобто тими, хто співчуває, співпереживає, прагне допомогти,
хто "не вміє жити", "не вміє гроші робити", переступаючи через все і
всіх.
У таких багатий одяг, але порожня душа.
Ось він чи вона:
Має гарний одяг, вроду,
В дискотеці ночі й дні.
Вихилятись маєш моду
Хто ти? Звідки? Хто мені?
Що тобі наш рідний край?
Що тобі зрубати гай,
Отруїти чисті води,
Заплювати предків роди?
Пишучи цей твір, згадала про випадок, який стався зі мною на
дачі. Як зараз бачу: летить іномарка і просто в посадку, де росли молоді
деревця. Все поламали, попсували. Серед деревець була і маленька
ялиночка, беззахисна і понівечена. Підійшла я до неї і охнула; "Як вони
тебе!" Зняла з верхівки велику гілку, вийняла сучок, що колов ялиночку,
відвела вбік дві гілки, що затиснули її. Сказала: "Живи!"
Через тиждень знову прийшла подивитись на врятоване деревце.
Дивлюсь: стоїть ялинка в зеленому вбранні, вільно розкинула гілочки. І
така весела, щаслива, що й мені захотілось посміхнутись.
Що не кажіть, а добрі справи прикрашають життя людини!
<span>Трактором орати — не лопатою копати</span>
Чекати погано, а доганяти ще гірше
Красти – не прясти, спина не болить; З
вовками жити – по вовчому вити; Ніч ночувати – не вік горювати;
Без праці жити – тільки небо коптити; Діти, діти, добре з вами в
літі, а зимувати – то горювати; Глибше орати – більше хліба мати;
Море перепливти – не поле перейти; З ремеслом дружити – в житті
не тужити; Оженитися – не дощик переждати; Оженитися – не
лапті сплести.
Не бійся з розумним згубити,
бійся з дурним знайти; Не бійся рано встати, молодо женитися,
купити хату укриту, а сукню ушиту; Не кайся рано встати – більше
зробиш, рано оженишся – скоріше помочі діждеш
Запоріжжя [з а п о р' і ж': а]
смієшся [с м і й е с': а]
вмивається [в м и в а й е ц': а]
ПИСЬМОВИЙ , ПИСЕМНИЙ , ПИСАНИЙ ПИСЬМОВИЙ – ПИСЕМНИЙ – ПИСАНИЙ Письмовий. 1. Виражений графічними знаками; написаний: письмовий дозвіл, письмове розпорядження, письмовий іспит. 2. Який служить для писання: письмовий стіл, письмове приладдя. Писемний. 1. Те саме, що письмовий 1: писемні пам’ятки, писемне джерело. 2. Властивий пам’яткам книжності; книжний (переважно про мову): писемний стиль, писемний різновид літературної мови. Писаний. 1. Дієприкм. від писати; у знач. прикм. – написаний тощо: писаний рідною мовою, писаний олійними фарбами. 2. Те саме, що письмовий 1: писані аркуші, писані пам’ятки, писаний дозвіл.
В мене е письменний стил за яким я роблю уроки ,я робила писемний тест по украинський мови