Выделяют три группы товаров с низкой эластичностью спроса по цене:
1. Товары первой необходимости;
2. Товары роскоши;
3. Сырьевые товары.
<span>Неэластичный спрос (нечувствительность к цене: Ed < 1) <span>– когда снижение цены приводит к увеличению
выручки, а повышение цены – к ее падению. Спрос на товары бывает неэластичным по следующим причинам:</span></span>
<span><span>·
</span>Это товары первой необходимости. Несмотря на изменения в цене, покупатели
продолжают приобретать товары первой необходимости: это хлеб, молоко, бензин,
соль, спички.
</span><span><span>·
</span>Для них трудно найти заменители<span>. Соль-
ее невозможно ничем заменить. Величина спроса на нее не изменится при любой
цене. </span>Даже если цена соли сильно возрастет, мы не станем
есть подсоленую пищу.
</span><span><span>·
</span>Эти товары относительно недороги. Люди не меняют свои покупательские привычки,
если изменяется цена какого-либо недорогого продукта.</span>
<span><span>·
</span>Безвыходное положение потребителей. Если у вас заканчивается бензин, вы вряд ли
будете искать автозаправку подешевле.
</span><u>
Факторы, влияющие на эластичность спроса по цене</u>
<span>1. Количество товаров заменителей. Чем больше заменителей у данного товара и
чем лучше они его замещают, тем выше прямая эластичность спроса для
рассматриваемого товара.
</span><span>2. Узость определения товара. Чем конкретнее мы опишем товар, тем
эластичнее спрос на него.
</span><span>3 Удельный вес расходов на товар в бюджете
потребителя. Чем выше
удельный вес расходов на товар, тем выше эластичность спроса по цене. </span><span>4
. Размер дохода потребителя. Чем выше доход потребителя, тем ниже
эластичность спроса по цене. Чем богаче человек, тем менее он чувствителен к
изменению цен на большинство товаров.
</span><span>5. Степень необходимости товара для потребителя<span>. Чем выше степень необходимости, тем ниже
эластичность спроса по цене. Например, если вы фанат футбола, то будете экономить на всем, но
продолжать ходить на интересующие матчи, несмотря на рост стоимости билетов.</span></span>
<span>6. Длительность рассматриваемого интервала времени. Чем длительнее рассматриваемый интервал
времени, тем выше эластичность спроса по цене. Например, рост стоимости сигарет
может привести к постепенному отказу от курения, а рост цены нефти - к
переключению на альтернативные источники энергии.</span><span> </span>
Ответ:
Частнопрактикующие врачи, адвокаты.
Лица, самостоятельно определяющие вознаграждение за
свой труд, могут переложить часть налогового бремени на клиен<span>тов, увеличив плату за свои услуги.</span>
У період дошкільного дитинства набуваються життєві навички, відбувається оволодіння універсальними засобами життєдіяльності, комплексом унормованих способів і форм соціальної інтеграції, регуляції поведінки, пізнання, спілкування з людьми, оцінки та символічного позначення зовнішнього і внутрішнього світів. Таким чином, відбувається становлення базового рівня особистісної культури дитини, її соціалізація, що ґрунтується на багатьох чинниках, чільне місце серед яких займає оволодіння системою споживчих знань.
Упродовж останніх років в нашій державі розроблена Концепція споживчої освіти для загальноосвітніх навчальних закладів (у рамках проекту «Спільнота споживачів та громадські об’єднання»). Аналіз її [5] дає можливість зробити наступні узагальнення:
Провідна ідея споживчої освіти підростаючого покоління на сучасному етапі полягає в тому, що вона:
• сприяє набуттю вмінь робити власний споживчий вибір;
• навчає діяти відповідно до ситуації (наприклад, у тих випадках, коли порушуються споживчі права);
• допомагає у формуванні життєвих компетенцій.
Концепція споживчої освіти включає в себе такі складові - опис споживчих знань та шляхи їх реалізації.
Споживчі знання в структурі особистості:
• формують раціональне споживче мислення;
• базуються на законах споживання;
• задовольняють природні потреби людини;
• забезпечують якість особистого та суспільного життя;
• сприяють розумній і адекватній поведінці в процесі споживання товарів і послуг.
Шляхи реалізації споживчих знань:
• раціональна поведінка;
• інформування та консультування населення;
• розвиток економічного мислення;
• адаптація до реального життя.
Стрижнем споживчої освіти є виховання відповідальної особистості, яке передбачає:
• здатність до використання набутих знань та вмінь у власній життєдіяльності;
• творче розв’язання проблем, розвиток уміння критично мислити;
• раціональне опрацювання різноманітної інформації;
• прагнення змінити на краще своє життя і життя своєї країни.
У кінцевому результаті отримання споживчих знань формується комплекс компетентностей:
• уміння: жити і діяти в ринкових умовах; захищати свої права споживача; впливати на розвиток правової та споживчої свідомості громадян, їх культури; робити раціональний вибір; оцінювати рівень достовірності інформації; для прийняття рішень займати активну громадянську позицію; розв’язувати актуальні проблеми повсякденного життя;
• навички: володіння прийомами раціональної споживчої поведінки; використання універсальної моделі споживання; володіння ефективними процедурами претензій споживачів; толерантність поведінки та стратегії конструктивної діяльності; оформлення і ведення ділових паперів; отримання інформації про товари і послуги;
• ставлення: відкритість; свобода; демократичність; безпека; соціальна рівність і справедливість; активність; повага до іншого та його прав; готовність до співпраці; відповідальність за свої дії; висока правова та споживча культура;
• знання: про загальнолюдські, національні цінності; політико-правові знання; соціально-економічні знання; соціокультурні знання; здоров'язберігаючі знання [3; 5].
Проте залишилося поза увагою дослідників дошкілля як початкова освітня ланка. Адже дитина з моменту опанування мовними дефініціями використовує в своєму лексиконі такі поняття як споживач, споживчий кошик, споживання, виробник, товари, продавець тощо. У період дошкільного віку дитина починає усвідомлювати себе споживачем, у неї розвивається розуміння, які товари й для чого купують батьки чи інші члени родини, може пояснити їх призначення, поступово розширюючи і поглиблюючи своє власне споживацьке «Я». Тому є потреба дослідити питання формування в дошкільників споживчих знань та вплив їх на процес соціалізації.
Ми виходимо з такого наукового припущення: споживча освіта є одним із чинників пристосування дітей до нових і швидко змінних умов життя. Актуальність введення в зміст педагогічного процесу дошкільних навчальних закладів споживчої освіти полягає в необхідності формування у дошкільників раціонального споживчого мислення, що ґрунтується на законах споживання та природній потребі кожної особистості в якісному й безпечному добробуті, природному прагненні до поліпшення якості особистого та суспільного життя.
Доверие и забота о других