Багато сучасних учених стверджують, що українська мова — одна з найкрасивіших мов світу. Але що таке красива мова і як можна об’єктивно визначити «мовну красу», коли у світі існує понад сім тисяч національних мов і кожна є рідною для певного народу, а відповідно, і найкрасивішою? У мовознавчій науці це визначається гармонійним поєднанням приголосних і голосних звуків у межах складів кожного слова, чергуванням і процесами спрощення, повноголоссям тощо. Враховуючи ці особливості (їх ще називають засобами милозвучності), учені справді мають підстави стверджувати, що українська мова поряд із італійською є однією з найкрасивіших мов світу. Однак чи погодяться з таким твердженням англійці, для яких взірцевою є мова Дж.Г. Байрона, або німці, які впевнені в тому, що лише мова Й.В. Гете заслуговує на звання найкрасивішої? А може, фіни, мова яких послуговується дуже малою кількістю голосних звуків, що суперечить законам милозвучності, визнають свою мову негарною? Кожна національна мова — унікальна, самобутня, для кожного народу вона найкраща і наимиліша, а тому слід по-іншому розуміти мовну красу.
З давніх давен люди цінували красу, красу у всьому: у природі, у буденному, у фантастиці та реальності. І усе це знайшло своє відображення у мистецтві. Мистецтво охоплює все поняття краси. Це і живопис, і література, і музика, а також архітектура, різьблення, ліплення та багато інших видів. Моїм улюбленим видом мистецтва є література, оскільки саме цей вид, на мою думку, несе в собі не тільки красу, а й щось набагато глибше. Література - це скарбниця мудрості і духовного багатства, яка формує людину як особистість. Вона спонукує до роздумів, аналізу свої вчинків та думок. Література вчить грамотно формулювати свої висловлювання, перетворює у людину інтелігентну, розумово розвинену, цікаву у спілкуванні. У будь-якому випадку цей вид мистецтва змінює нас, вчить мислити по- новому, відкриває нові погляди та формує наш світогляд. Література - це те, над чим не владне тління, адже "Рукописи не горять". Вони залишаються у наших серцях та розумах, перетворюючи на нових людей, людей, за якими наше майбутнє.
Орфограмма-правильне написання за відповідним правилом або за традицією,що обирається з декількох можливих. Є однією з основних одиниць орфографії.
-Помідоры, прокидайтесь! Ех ви, соні!-помідорами каже сонях.
- Де цибуля? Де часник? Де гарбуз пузатий зник?
-Поховались у горох.
-Ох-ох-ох!
Я без діла не сиджу, гарні квіти посаджу, рано брата розбуджу, бо в садок його воджу.