Я служу сейчас на флоте
Слух хороший у меня
Есть такой же и в пехоте
Дружим с рацией не зря!
(Ответ радист)
Ночью,в полдень,на рассвете
Службу он несет в секрете
(Ответ пограничник)
Что на плечах у военных
Ответ Погоны
БЫЛИНА – фольклорная эпическая песня, жанр, характерный для русской традиции. Основой сюжета былины является какое-либо героическое событие, либо примечательный эпизод русской истории (отсюда народное название былины – «старина», «старинушка», подразумевающее, что действие, о котором идет речь, имело место в прошлом).
3 року». Перший варіант роману (1846 р.) не був вчасно опублікований через арешт письменника. Нова редакція «Чорної ради» побачила світ 1857 р. Використавши історичні свідчення з літописів Самовидця та Григорія Грабянки, осмисливши матеріал козацьких записок, письменник на основі українського історичного матеріалу створив роман вальтер-скоттівського типу. В основу сюжетної канви покладено мотив подорожі. Події в романі зображено в двох планах - історичному та особистісному. Центральним епізодом твору є Ніжинська рада 1663 р., в ході якої фатальну роль відіграв простолюд. Для автора чорний колір позначає не лише соціальну приналежність учасників ради. Він виступає символом руїни та анархії, що зводить нанівець державотворчі задуми козацької еліти.
Куліш є автором поетичних збірок «Досвітки», «Хуторна поезія», «Дзвін». Значний інтерес становлять його переклади зі світової поезії, що увійшли до посмертної збірки «Позичена кобза».
Велике історико-літературне значення мають критичні праці Кулі-ша, позначені аналітичною глибиною та масштабністю філософських узагальнень.
Як щирий патріот України П. О. Куліш мав усвідомлене почуття відповідальності за долю нації. Він шукав шляхи виходу з колоніального рабства, тому звернувся до історії, насамперед її трагічних сторінок, які б могли вказати на причини втрати Україною державності. Письменника глибоко вражали зневага його сучасниками національних святинь, він намагався дошукатися причин національного лиха. Так поступово заро-джується в нього задум написати історичний роман із часів козаччини, але звернувся не до її перемог, а до епохи анархії та чвар, що стояли на шляху до національного об’єднання.
шматочком
Жил был царевич. Всё у него было - и государство и лошадь. Жил и особо не тужил, но до тех пор, пока не услышал про чудо. Услышал он про него и не стало у него покоя. Отправился он его искать. День ищет, два ищет, на третий день нашёл лесовика. Тот его и спрашивает - чего приехал. "Чудо ищу" - ответил царевич. "Сам ты чудище" - услышал в ответ и лесовик исчез. Вот так вот царевич стал чудищем. Кто чудо ищет, тот находит.
<span><span><span>1.Здравствуй
2. </span></span></span><span><span><span>Я сердце свое никогда не щадила </span></span></span><span><span><span>
3. К сердцу Родины руку тянет
</span>
</span>
</span>
<span>
<span>
<span>
4.Разговор с соседкой</span></span></span><span><span><span>
5.Взял неласковую, угрюмую </span></span></span><span><span><span>
6. Чуж-чуженин, вечерний прохожий </span></span></span><span><span><span> и другие</span></span></span><span><span><span>
</span>
</span>
</span>