Вишневий сад – це найбільш поширений пісенний образ, з багатою, значущою символікою. Окраса обійстя, він манить несподіванками, прохолодою літнього дня. Сад буває ознакою маєтності, достойності. У вишневому саду копає козак криниченьку, сподіваючись на зустріч із коханою дівчиною, а та розраює тугу невимовну, шукаючи милого в уявних мандрах по світу. А бурлака у відомій бурлацькій пісні заповідає поховати себе у вишневому саду.
Які тільки ситуації в ньому не відбуваються, які почуття не розкриваються, змальовані в народній творчості.
Тож не дивно, що багато поетів та письменників звертаються до цього образу – Леонід Глібов у «Квітковому весіллі», Михайло Старицький у вірші «Думка», оспівують вишневий сад у своїх поезіях Павло Тичина, Олександр Олесь, Микола Вінграновський, Кесар Білиловський та інші.
І сам Тарас Григорович неодноразово звертається до цього образу вишневого саду, вимальовуючи ніжні, проникливі рядки з багатоманіттям інтонацій, прекрасні, барвисті й повнозначні.
Вірш «Садок вишневий коло хати» належить до класики романтичної пейзажної лірики. Простими й зрозумілими словами сказано наче б звичайне і повсякденне, але чому ж болить душа? Чому на очі навертаються сльози? У поезії немає чітко окресленого образу автора, ніби й не споглядається ніде його позиція, чому ж таке відчуття, що поет присутній ось тут, зараз, біля столу? Ось трохи задумається і скаже ще якусь прекрасну фразу, яка залишиться із нами на віки.
<span>Восени, коли вся природа готувалась до зими, лелеки відлітали у вирій.Один лелека відстав від зграї.Тому, що в нього було поранене крило. Та одного ранку діти помітили його і принесли додому.Оленка та Юрко назвали лелеку Яша. Діти доглядали,готували його та вилікували поранене крило Яші. Діти врятували його. Яша подружився з домашніми птахами дітей. Він звикнув до людей. Та дні минали і коли знов настала осінь Яша полетів разом з зграєю у вирій.Діти дуже прив'язалися до лелеки та інколи сумно дивляться в небо і думають чи не летить там їхній Яша.</span>
Ответ:
У ніч Різдвяну батько, згадавши, очевидно, молодість свою, просив матір заспівати йому колядок. Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, повне, поширене, ускладнене відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом, та вставним словом.
У ніч (обставина) Різдвяну (означення) батько (підмет), згадавши (обставина), очевидно (ніяк не підкреслюється, бо вставне слово), молодість(обставина) свою (обставина), просив (присудок) матір (додаток) заспівати (додаток) йому (додаток) колядок (додаток).
У (прийменник) ніч (ім.) Різдвяну (ім.) батько (ім.), згадавши (дієприслівник), очевидно (прислівнив), молодість (ім.) свою (займенник), просив (дієслово) матір (ім.) заспівати (дієслово) йому (займенник) колядок (ім.).
Объяснение: