<span>направление течения реки ганг-южное.<span> В своем верхнем течении, имеющем преимущественно южное направление, Ганга несётся бурным потоком, а покинув горы, он становится судоходной рекой и спокойно течёт сперва в южном, а потом в юго-восточном направлении, образуя многочисленные извилины, возле которых расположены многолюдные города.<span>Питание смешанное: в горной части главным образом за счёт талых ледниковых и снеговых вод, ниже — преимущественно за счет муссонных дождей,</span></span></span>
Д)Постоянные влажные леса эваториальных широт.
<span>А 1. Какой островной субъект РФ входит в состав Дальневосточного района.
2) Сахалинский область
А 2. С какими из стран район имеет сухопутную границу.
2) Китай, КНДР
А 3. Какой субъект РФ имеет самую большую численность населения на Дальнем Востоке.
3) Приморский край
А 4. Укажите самый крупный город района
1) Хабаровск
А 5. Укажите неверное утверждение.
3) Дальний Восток-лидер по добыче нефти в стране.
А 6. Укажите тип климата, преобладающий на территории района.
3) Муссонный
А 7. Дальний Восток богат природными ресурсами (выберите правильные варианты).
1) водными
2) лесными
В 1. Назовите административный центр Амурской области.
Ответ: Благовещенск</span>
Ответ:
Географічне положення материка обумовлює надходження великої кількість сонячної радіації впродовж року. Південна Америка – найвологіший материк земної кулі. Пасатна циркуляція та вплив теплих Бразильської та Ґвіанської течій – основні передумови того, що середня річна кількість опадів на континенті приблизно вдвічі більша, ніж на будь-якому іншому материку. Разом із тим, холодна Перуанська течія та область підвищеного атмосферного тиску роблять частину західного узбережжя (пустеля Атакама) найпосушливішою територією не тільки Південної Америки, а й усієї земної кулі. Суттєвий вплив на формування клімату материка має рельєф. Анди – найдовша гірська система на Землі – є перешкодою для проникнення сухих прохолодних тихоокеанських повітряних мас. Тут сформувався високогірний тип клімату. Рівнини на сході, навпаки, дають змогу майже безперешкодно проникати з Атлантики теплим і вологим повітряним масам вглиб материка.
На постійно спекотний і вологий екваторіальний пояс припадає західна частина Амазонської низовини та північно-західне узбережжя Тихого океану. Клімат екваторіального поясу Північної Америки формується під впливом атлантичних вологих повітряних мас та високих впродовж року температур.
Для субекваторіальних поясів характерними є жарке вологе літо, суха, жарка зима і незначна різниця літніх та зимових температур (Орінокська низовина та Ґвіанське плоскогір'я, східна і південна частина Амазонської низовини, частина Бразильського плоскогір'я).
Південно-східна частина Бразильського плоскогір'я, північна частина Ла-Платської низовини знаходяться у тропічному поясі та характеризуються більш контрастними за сезонами температурами і більшими перепадами кількості опадів у прибережних і внутрішніх областях. Дощі випадають здебільшого влітку, але їх значно менше, ніж у субекваторіальних поясах.
Субтропічний пояс характеризується істотними відмінностями різних його частин. Від теплого з рівномірним зволоженням на сході і сухого континентального у внутрішніх районах, до середземноморського клімату на тихоокеанському узбережжі із сухим літом і вологою зимою.
Помірний кліматичний пояс материка формується під впливом західного перенесення повітряних мас і характеризується чітко вираженими порами року. Значне зволоження (до 3 000 мм на рік) західної частини поясу сформувало тут помірний морський тип клімату з незначним впродовж року коливанням температур та великою кількістю опадів. Східна частина поясу характеризується різкими коливаннями температури і незначною кількістю опадів (помірний континентальний тип клімату).
Объяснение:
В составе земной атмосферы преобладают азот и кислород