Наша земля дуже велика. На ній є такі люди, які цураються своєї мови і свого роду. Вони розмовляють не свою рідною мовою, а чужою. Моє ставлення до таких людей негативне адже вони відвертаються від свої мови. Також вони з часом привикають до іншої мови і зовсім забувають свою рідну мову.
Кажуть, що кожна дитина талановита. Чому ж тоді в історії України немає нікого подібного до природознавця Вернадського чи кардіохірурга Миколи Амосова, співака-філософа Бориса Гмирі чи художниці від народу Катерини Білокур? Чому ніхто не досяг генія Тараса Шевченка?
<span>1.Повiсть "Зачарована Десна" - лiрична розповiдь про дитячi роки хлопчика Сашка. Але чи можна назвати ïï повнiстю автобiографiчною? Менi здається, що цей твiр дещо схожий на легенду про бiдне дитинство великого письменника, адже писав його Довженко в часи, коли соцiальне походження мало неабияке значення i згадка хоча б про якийсь достаток батькiвськоï сiм'ï могла призвести до небажаних наслiдкiв. I тому письменник так майстерно перемiшав правду, напiвправду i вигадку.
</span>
Притча<span> — </span>це<span> невеликий повчальний розповідь в дидактико-</span><span>алегорично жанрі літератури, що несе в собі моральну чи релігійну мудрість.
</span>У творі йдеться про дівчинку Анну з «шістсот якогось року», яку судять у Вишгороді за дивний «гріх»: з багряних кленових листочків «вона робила … кольорові миші», як повідомляє суд сусід-скаржник. Від тієї забави немає спокою, каже сусід: «чаклунка Анна збила з пуття його дітей», які забули про свої цяцьки, адже тепер «вночі їм сняться миші кольорові». Змальована кількома колоритними штрихами сцена суду оголює суть конфлікту й морального змісту вірша: зіткнулися неповторність і стандарт. Власне, дівчинку Анну судять за те, що вона — з її незрозумілою для оточення яскравою фантазією — не така, як усі. Фантастичне закінчення вірша змушує задуматися про вічні істини, про нас самих, нашу здатність протистояти уніфікації і насиллю над індивідуальністю.
Основа его метода все же НАБЛЮДЕНИЯ, на основании которых и делаются
выводы (ДЕДУКЦИЯ) . Нужно подчеркнуть, что далеко не каждый наблюдатель
был бы способен УВИДЕТЬ то, что ВИДЕЛ Холмс - для этого были необходимы
поистине энциклопедические познания и знание жизни в современной ему
Британской империи. Итак: от знаний к наблюдению, а от наблюдений - к
выводам! Если смотреть с современной точки зрения, то Холмс прежде всего
- криминалист-эксперт, он буквально охотится за вещественными
доказательствами и умеет вытянуть из них всё возможное и невозможное!
Психология, МОТИВ, ЛИЧНОСТЬ ПРЕСТУПНИКА, которыми всегда так занят не
менее знаменитый Мегрэ - этим, как правило, сдобрена лишь развязка!
Те що, ми повинні любити свою Батьківщину, цінити її і зберігати спокій та мир в рідному краю.