Зима- це красивіша пора року. Сніг вкриває землю, мов килимом, він захищає рослини від переохолодження. Усе живе ховаєтьсь, чекаючи тепла. Дерева оголюються, птахи відлетіли, а ті, що залишилися, не співають і літають неквапливо. Все стає білим, чистим, світлим.
День узимку різний! Ранок-тихий, нечутний, морозний, із снежим скрипом.А вечір- довгий-довгий.
Перший зимовий місяць- грудень, починаєтьсч морозами і випаданням великої кількості снігу. На зміну грудню приходить місяць січень. У січні морози особливо сильні і тріскучі. Лютий - найкоротший місяць року. Пронизливі хутровини, сніговії, колючі морози та вітри.
Ось така вона зима.
Критика завжди має бути конструктивною, тобто це критика, після якої стає ясно, як виправити помилку і не допустити схожу в майбутньому. Ніколи не нав’язуйте свою думку. Вмійте слухати співрозмовника і не перебивайте його своїми, на ваш погляд, 100\% правильними доказами правоти. Розмову завжди ведіть в доброзичливому тоні - навіть якщо вам неприємний співрозмовник – ви не маєте права ставитися до нього упереджено і язувати при першій же зручній можливості.
Що подарувало нам сьогодення? Залежність від грошей, модернізацію суспільства, масову еміграцію за океан… Скільки віків український народ домагався права на відкрите існування?! Ми пройшли через війни, тортури, усілякі «Емські укази», революції, голод… І тепер, коли на дворі XXI століття, ми відлучаємося від свого коріння і орієнтуємося на уніфіковану й стандартизовану «масову культуру». Прикро, що навіть у сільській місцевості, де в побуті й заняттях населення збереглося чимало традиційного, зараз царить урбанізація. Чи не парадокс, що син звичайного хлібороба не вміє працювати на полі, а дочка прясти і вишивати?І де ж поділася та любов до землі, яка раніше давала можливість вижити нашим предкам?<span> Прикро, що люди забувають духовні традиції, народні звичаї, пісні, одяг…Адже не кожна країна у світі може похвалитися такими скарбами! Не кожна має таку духовну спадщину! Традиційна етнокультурна інформація може зберігатися тільки передаючись від покоління до покоління, несучи в собі коштовний вантаж. Звертання до традицій не означає нехтування можливостей сьогодення. Тільки осмисливши минуле, дізнавшись витоки своєї культури та історії, можна не тільки чіткіше зрозуміти сьогодення, а й правильно обрати шлях розвитку.</span>
Я - підмет
Люблю - присудок
Тебе - додаток
Зимонька - це звертання, а звертання не є членом речення
Научись писать нормально.