приговорити, проговорити, заговорити, вiдговорити;
1. Марія Каспарівна соромязливо, по-дівочому зізналась, що страшено обожнює поезію, хоча сама ніколи не могла стулити й двох рядків.
2. Дібровонька злякалась, що зима може налякати безрадісним кінцем.
3. Земля питала неба, хто ж буде її оборонцем.
4. Командир полку дав команду прапороносцям тримати голови.
5. Я поцікавився у друга чи потрібна йому моя допомога.
В сонячний день я всяла граблі і допомогла мамі гребти траву.
1) На початку квітня, коли вдарили холода, в четвертий клас прийшла новенька.
2) Ліси йшли в низ, в веселу даль де лежало, серед взрослей озеро.
3) Шестирічна дитина якщо у неї добре розвинена мова і уява може придумати, і розповісти цікавий сюжет.
4) Вони розійшлися - вовченя і оленятко, щоб же ніколи не повторити своєї гри.
5) Тому, хто не збагнув науки добра, будь-яка інша наука приносить лише шкоду.
6) Не минуло й години, як з неба знову долинув різкий, пронизливий гул.
Сонце заходило, заливаючи усе навколо червоним проміням.
<span>Він уважно слухав, посміхаючись час від часу. </span>
<span>Поет читав свої вірші, поступово запалюючи серця слухачів.</span>