Українські національні кольори — синій і жовтий. З давніх-давен українська земля була хліборобським краєм. Синє небо над золотою нивою — ось який прекрасний зміст нині вкладає у національні кольори кожен українець-патріот. Отже, наш прапор — синьо-жовтий. А чи можна сказати, що він жовто-синій? Ні, оскільки за правилами геральдики (історичної дисципліни, що вивчає герби) кольори «читаються» згори донизу. До прапора виявляють пошану, схиляючи голову чи вклоняючись, а часом і стають на одне коліно. Військові віддають прапорові честь
Мабуть так:
Пострибали – по(префікс) стриб(корінь) ал(суфікс) і и(закінчення)
Забігав – за(префікс) біг(корінь) ав(суфікс)
Викупавшись – ви(префікс) купав(корінь) ши(суфікс) і сь(теж суфікс)
Засяяла – за(префікс) сяял(корінь) і а(закінчення)
Розколола – роз(префікс) колол (корінь) і а(закінчення)
Допомагати – до(префікс) помагати(корінь)
<span> Сьогодні ми з матусею вирішили посадити
квіточки. Встали вранці , купили насіння , одяглися тай пішли до клумби.
Мати показувала як саджати : спочатку викопати маленку ямку , потім
кинути декілька насінин , загорнути зверхи землею і трохи поляти. Мама
так гарно це робила , так обережно , неначе голубка. До кожної
насінинки вона щось говорила ,співала. І ось нарешті ми все посіяли , і
вирішили прийти через тиждень. Прийшовши, я була вражена ! Маленькі
листочки , неначе живі ,тягнулися до сонці та співали мамину пісню . Це
було чудово . І ми з матінкою назавжди запамятали цей день.</span>
Жила колись квіточка й мала вона двох друзів. Одна подруга – троянда, а інша – фіалка.
Троянда була доброю, а фіалка – злою. І от із квіточкою сталася пригода... Вона попала до павутинки. Неподалік проходила фіалка. Вона навіть не намагалася врятувати подругу. Невдовзі після неї проходила троянда. Вона була досить слабкою, проте покликала на допомогу кактуса. Він був дуже сильний та визволив квіточку з павутини.
Отож, запам'ятайте, потрібно мати лише справжніх друзів, які справді вам допоможуть!