Хочете вiрте, хочете, нi, але вчора в три часи ночi iду я по лiсу .i тут мене ведмiдь попросив пограти на гiтарi, але ж менi ведмiдь на вухо наступив , так менi сказали в музичнiй школi.Тут менi ведмiдь сказав щоб я знайшов iди.I ось я згадав, що в мене е поклади в холодильнiку i ми з ведмiдем пiшли до мене додому. Прийшли, ведмiдь залiз в холодильник i почав iсти за обидвi щоки, аж шерсть намокла.Пiсля того , як вiн поiв, я його попросив пiти наколоти дрова, але вiн не захотiв, як говориться: " як iсть то упрiе, а як робить то замерзне".Тодi я думав, що вiн поiсть i пiде додому, але не все так бувае, як чоловiк гадае, вiн залишився спати в мене, та ще й на моему лiжку. Треба було лягати спати i я лiг, а ведмiдь був таким м"яким , але тут перериває мiй сон мама i будить мене до школи. Я з переляку пiдскочив i питаю де ведмiдь, а вона менi говорить , що не треба передавати кутi меду, що це був лише сон. Ось таке веселе утро було в мене вчора!
Пятьсот шестидесят восьми,триста пятьдесят сім,вісімсот сімдесят дев'ять,дев'ятьсот вісімдесят п'ятому,...
Багато снігу — багато хліба. Без солі, без хліба—немає обіда. Без хліба —не обід; без капусти — не борщ. Без хліба половина обіда. Бублик — не хліб. Будем постити, як хліба не стане. Весна днем красна, а на хліб пісна. Галушка та лемішка — хлібу перемішка. Глибше орати — більше хліба мати. Усі що знаю!
Мене звуть Антон, мені 14 років, навчаюся у восьмому класі. Я живу разом зі своєю родиною. Це тато, мама і сестра Ліза, яка молодша за мене на два роки. У мене каштанове волосся, зелені очі. Статура середня, і зростання теж. Я цілком симпатичний зовні, хоча й не красень.
Вчуся я в школі середньо, з предметів найбільше люблю математику, біологію та географію. У мене є хобі: я обожнюю настільні ігри різних видів: з фігурами, фішками, картами і всім іншим. Я вмію грати і в класичні шашки і шахи. З молодшою сестрою ми завели цуценя Альму і дбаємо про неї, ходимо з нею гуляти. Спортом я цілеспрямовано не займаюся, але люблю покрутитися з друзями на турніку, брусах, позайматися на тренажерах.
Я комунікабельна особистість. Люблю знайомитися з новими людьми, спілкуватися у великій компанії, брати участь в суперечках. Серед моїх друзів є і хлопчики, і дівчатка. Я назвав би себе доброзичливою людиною, часто я допомагаю своїм друзям.
За характером я зовні спокійний. Люблю подумати і позначати. Але це не означає, що я не можу сильно переживати. Просто я помітив, що якщо внутрішньо схвильований, то це не видно по моїй поведінці. Цю рису свого характеру я хотів би трохи змінити. Адже часто мої друзі і товариші просто не помічають, що у мене якісь неприємності, і не пропонують допомогти.
<span>Зрідка я буваю запальним, якщо мене дуже раздразнят. Тоді я можу вилити весь свій гнів на кривдника, так, що мало не здасться. Але потім я здатний помиритися, бо не злопам'ятний.</span>
Тема диалога заключается в том, что человек ищет работу и на протяжении всего разговора с директором компании,он выясняет что и как:
(Начинается диалог с секретаршей)
-Добрий день, у мене на сьогодні назначена зустріч. Чи можу я пройти?
-Ваще призвіще та час зустрічі?
-Коховарь Семен, о 15:30
-Зачекайте будь ласка, я спитаюсь....Проходьте
(Заходит в кабинет директора):
-Сідайте
-Ось моє резюме
-Так, подивимось, що ми тут маємо. Розкажіть про себе.
-Я закінчив 11 класів,з 17 років працював у зопарку та на даний момент шукаю роботу
-Табто досвіду роботи в вас немає?
-Ні,але я швидко вчусь. Які в вас є вакансії?
-Залишилися місця на перекладача з турецької, іспанської, чеської мови. Якими мовами ви володієте?
-Я досконало володію французською, німецькою та чеською
-Добре, ми можемо взяти вас на випробовувальний термін перекладача з чеської мови у Німеччину
-Яка зарплатня?
-Це все залежить від працюючих вами днів у місяці, але за цілий місяць 2500 грн
-Гаразд,мені підходить! Коли я зможу приступити до роботи?
-Тоді,коли донесете увесь список потрібних документів
-Щиро дякую!
-До зустрічі