Під час перерви учень ненавмисне зіштовхнувся на сходах з учителем:
- Сергійко, куди так поспішаєш? Обережніше!
- Вибачте Ірино Миколаївно, я не хотів.
- Адже мені боляче!
- Я дуже поспішаю, на мене чекає товариш.
- Зроби з цього певний висновок і не порушуй поведінку на перерві.
- Добре! Я буду уважний! Вибачте мене будь ласка.
- Вибачаю,всього тобі доброго.
- Допобачення!
- Бувай!
День народження – це одне із найулюбленіших свят більшості людей. Це і не дивно, адже в цей день людина отримує найбільше подарунків та побажань, її чекають приємні сюрпризи та зустрічі з друзями. В цю днину відчуваєш себе найважливішим на всій Землі.
Коли я прокидаюсь в свій День народження, то перше, що бачу – це подарунок, котрій стоїть на моєму столі. Це така сімейна традиція – залишати його там. В цей час мама вже хазяйнує на кухні, звідти долинають смачні запахи, котрі примушують швидше піднятись з ліжка і піти до неї. Неня мене ніжно цілує і намагається попіднімати за вуха стільки разів, скільки років виповнюється, але я пручаюсь, бо цей процес мені не дуже подобається. Тут же підходить і батько, котрий вже підготував якийсь веселий жарт.
Потім ми з ним починаємо прикрашати кімнати, адже по обіді до мене в гості мають прийти мої друзі. Ми надуваємо кольорові повітряні кульки, на яких тато пише різноманітні побажання для мене, а опісля розміщаємо їх на дверях та вікнах. Далі тато показує підготовлену вже стінгазету з яскравими малюнками та побажаннями. Її він розвішує на стіні в моїй кімнаті. За цей час мама вже наготувала багато смачних страв. На столі ледь вистачає місця, щоб їх поставити, але вона всеодно переживає, бо їй здається, що це мало. Так поступово підходить той час, коли починають сходитись мої гості.
Друзі приходять вчасно. Кожен з них мене вітає, дарує подарунок, а деякі презентують навіть квіти. Потім ми сідаємо за стіл, гуляємо в різні ігри, співаємо караоке, беремо участь в підготовлених батьками конкурсах. Але на жаль швидко підкрадається пізній вечір, і гості починають збиратися додому.
Я дуже люблю свій День народження. Адже це дуже веселе свято, після якого залишається купа чудових спогадів, ну і, звичайно, гора прехороших подарунків.
Що?-проминня (пидмет), --що робыло?- грило -(прысудок), грило що? -колосок (додаток), проминня- яке?--золоте (означення).
Працьовитий - менш працьовитий, найменш працьовитий;
розумний - більш розумний, розумніший за всіх;
відданий - менший відданий, найменш відданий
дужий - більш дужий, дужчий за усіх;
байдужий - менш байдужий, найменш байдужий;
вологий - значно вологіший, найбільш вологий;
каламутний - ледь каламутний, найменш каламутний;
клейкий - менш клейкий, найменш клейкий.
Звинуватити легко, зрозуміти - важко
Іноді трапляється так, що якась людина робить не дуже гарний вчинок. Дуже просто її засудити, але зрозуміти причину, з якої вона це зробила - набагато складніше. Мій дядько, який працює охоронцем у супермаркеті, розповів мені багато історій, які беруть за душу. Час від часу вони ловлять дрібних злодюжок - це їх робота. Когось вони здають у поліцію, а когось - ні. Бо не можуть. Не можуть вони відправити у відділення поліції літню жінку, яка поцупила пакет молока або банку дешевих консервів, бо пенсія у неї за тиждень, а грошей вже кілька днів нема, і вона голодна. Красти вона не вміє, тому завжди попадається. Робітники супермаркету її знають у обличчя, як знають і те, що щось поцупити вона буде намагатися тільки раз на місяць - десь десятого числа кожного місяця, бо пенсія у неї дванадцятого. Звісно, за законом її потрібно відправити у поліцію... але старій просто дають якусь їжу, у якої ось-ось закінчиться термін придатності, щоб їй будо як дожити до пенсії.
Багато чого бачив мій дядько: і підлітків, які крали "просто так, задля адреналіну" - цих дурників він здавав на руки батькам, щоб ті їм розповіли, до чого призводить така поведінка. Такі ніколи потім не поверталися. Здав би в поліцію - і життя такого підлітка могло піти шкереберть: проблеми з поліцією можуть поставити хрест на подальшому житті, наприклад, на мріі про вищу освіту. Бачив він і людей, що крадуть, бо є така психічна хвороба - клептоманія. Така людина не може втриматися, щоб не поцупити чогось. Він знає двох таких людей, які, до речі, завжди потім платять за те, що вкрали, навіть якщо їх не помітили. Дядько завжди каже, що кожен вчинок кожної людини завжди має якусь причину, і іноді варто розібратися, чому вона вчинила саме так. Бо засудити - просто, а зрозуміти - набагато складніше.