Сложно......леонеаопаърлаюновюоеаюоесеоюспрсбрпсрбпсбпрспрбсрпсрбпспрбс
1.Wann stehst du gewöhnlich auf?
Gewöhnlich stehe ich um 8 Uhr auf.
2.Was machst du am Wochenende?
Am Wochenende gehe ich spazieren oder ins Kino.
3.Wohin fährst du in den Winterferien?
Ich fahre in den Winterferien in die Berge.
4.Besuchst du einen Sportverein?
Ja,ich besuche einen Fußballverein.
5.Wie viele Stockwerke hat deine Schule?
Meine Schule hat 3 Stockwerke.
6.Hast du ein Haustier?
Ja,ich habe eine Katze.
7.Warum gehst du zur Schule zu Fuß?
Ich gehe zur Schule zu Fuß,weil ich fit bleiben will.
Вот ,
Сочинение «Мой лучший друг»
У меня много друзей и товарищей: в школе, во дворе, в секции футбола, где я занимаюсь. А Марат среди них – лучший друг. Мы живем с ним в одном дворе и учимся в одном классе. Правда, за одной партой мы с Маратом не сидим. Учителя нас рассаживают, чтобы мы не отвлекали друг друга на уроках.
У моего друга темные волосы, карие глаза. Он худой и немного ниже меня ростом, хотя мы с ним ровесники. Но при этом Марат сильный, выносливый и не жалуется на спортивную форму.
Мы дружим с Маратом уже четыре года. Вместе мы играем в футбол и баскетбол. Ездим на велосипедах на реку и ловим там рыбу. Когда мои родители едут на пикник, то мы берем с собой Марата, и наоборот. Еще мой друг приходит ко мне играть в компьютерные игры и сидеть в Интернете, потому что у него дома Интернет не проведен.
Марат добрый и веселый мальчик, он всегда бодрый и в хорошем настроении. Своими шутками он умеет поднять настроение мне и другим своим товарищам. У Марата хорошо получается рассказывать анекдоты и смешные истории.
Марат остается хорошим другом не только в играх, но и в беде. Поэтому сочинение о настоящем друге я решил написать именно о нем, а не о ком-то другом. Ведь именно этот парень всегда помогает мне, и не только тогда, когда я прошу. Часто Марат сам видит, что я сам не могу справиться с чем-то. Тогда он, не дожидаясь просьбы, спешит помочь или дать полезный совет.
Одним з найголовніших питань, яке турбувало вчених стародавніх часів: якої форми наша планета. Тривалий час люди були впевнені, що Земля плоска. Про силу земного тяжіння у давні часи було не відомо, тому гадали, що коли б наша планета була круглою, то мешканці іншого її боку попадали з неї. Проте у різних народів уявлення про форму Землі були не однакові.
Народи Давнього Сходу залишили по собі письмові джерела, у яких погляди на Землю ґрунтувалися на міфах та легендах. Наприклад, у Давньому Єгипті ще за довго до початку нашої ери Землю вважали богинею. Над нею живе богиня неба, яка тримає на собі небозвід, по якому плаває корабель бога Сонця, який вказує шлях небесному світилу зі сходу на захід (див. мал.4 ).
Жителі Давнього Вавилону уявляли Землю у формі гори, на західному схилі якої вони живуть. Гора оточена морем, на яке, як перевернута чаша, спирається тверде небо, де, як і на Землі, є суша, вода і повітря. По небу рухаються Сонце, Місяць і п’ять планет. Під Землею знаходиться безодня, у яку вночі опускається Сонце, проходить через неї, щоб вранці на сході знову почати свій шлях по небу (див. мал. 5).
В давньоєврейській державі, яка знаходилася на рівнинах Палестини, вважали Землю плоскою. Над нею живуть вітри, які відділяють планету від небесних вод: дощу, снігу та граду. Під землею знаходяться води, які живлять моря та річки.
У Давній Індії на початку нашої ери уявляли Землю у вигляді випуклого диску, який лежить на спинах чотирьох слонів, які стоять на спині величезної черепахи, а та, в свою чергу, на змії, яка згорнувшись кільцем, замикає навколоземний простір (див. мал.6 ). Дещо подібні погляди мали індіанці Америки. Лише замість слонів, вони уявляли плоску Землю на спині у китів, які плавають у безмежному океані.