Не можна чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили. Природа... Велике творіння Боже, колиска людства, втілення краси i добра. З перших кроків людини на Землі вона годувала своїми плодами, давала тепло . Минали віки. Людина розвивалася, розумнішала, вчилася користуватися дарами i силами природи... I "довчилася", на жаль, до знищення Хiросiми i Нагасакі, до Чорнобильської та Японської катастрофи.
А природа - це ж краса! Це могутні ліси, горді гори, безмежні степи, це сонце чи місяць в небі. Все це оспівано в народних піснях) i в творах великих митців.I краса ця щедра. Ліси - дарують нам свіже, повітря. Поля годують нас хлібом, на луках i степах пасуться тварини, що дають нам молоко i м'ясо. Годують нас рибою i несуть наші кораблі водоймища. I все це добро просто гріх не шанувати, не берегти. Адже людина сама - частинка природи. I щасливою може бути, лише за умови досягнення гармонії, в злагоді з довкіллям. В іншому разі вона перестає бути людиною. I так завжди. Перетворила людина природу на свою служницю, намагаючись силою взяти її скарби - i тепер не оббереться лиха. Споконвіку вважалося сенсом життя кожного: посади дерево, збудуй дім, вирости сина. Нас на Землі кілька мiльярдiв. Якби ж то кожний посадив деревце! А якщо кожен знищить по дереву?! Схаменіться, люди! Будьте Людьми!
А я й забув, що можу взяти мила у брата – крамаря зовсім задурно, щоб трохи обхаючить рабські злидні, аби не так уже кололи очі у царстві божому братам багатим (Леся Українка, Твори, т. II, 1951, стор. 231).
Тільки в середині березня,нарешті ,прийшла справжня весна.
Дівчатам,звичайно, приємно,коли їм дарують квіти.
Здається,сьогодні був найкращий день в моєму житті.
Повернувшись з прогулянки,по-перше, потрібно ретельно вимити руки.
Весна в цьоми році,кажуть, буде пізня і холодна
Моя родина пишається нашим фруктовим садом. Його садили кілька поколінь нашого роду. Сад упритул підступає до будинку — теж дуже старого. У вікна заглядають вишневі дерева. Можна дотягтися рукою з вікна і нарвати жменьку вишень. В інше вікно скребеться яблунька. Є в нашому саду грушеві, абрикосові, сливові дерева. Коли вони цвітуть, у кімнату ллється не тільки аромат, але й світло. У саду привілля бджолам, метеликам, не кажучи вже про птахів.