Н.в. Три тисячі сорок вісім
Р.в Трьох тисяч сорока восьми
Д.в. Трьом тисячам сорока восьмом
З.в Три тисячі сорок вісім
О.в Трьома тисячами сорока вісьмома
М.в На трьох тисячах сорока вісьмом
1) Закохані царі
2) Здобуте царів
3)Похорони царівни
4) Чарівні ліки діють
5) Складний вибір
6) Серце обирає
Ресурси сучасного українського філологічного Інтернету для старшокласниківІнтернет – що це? Для кожного з нас це слово має своє значення. Для мене, наприклад, це слово означає спілкування з друзями, для старшого покоління - засіб для отримання великого об’єму інформації на різні теми, для літніх людей це буде щось нове, неопізнане. Можливо, потрібно запитати в самого інтернету? • Інтерне́т (від англ. Internet) — всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. • Інтернет також називають мережею мереж.Багато школярів, студентів, молоді є активними користувачами мережі. Всесвітня павутина має свою цільову аудиторію. Школярі полюбляють інформаційні сайти такі як «Вікіпедія», «Світ географії і туризму», «Цікаве із світу науки» та інші. Молодь і тінейджери полюбляють соціальні мережі – «Vkontakte.ru», «Facebook», «Connect.ua»… А старше покоління інтернет-видання чи електронні альтернативи газетам – це «Connect.ua», «Український тиждень», «УНІАН» і тому подібні. Ще однією з позитивних сторін Інтернету є те, що він є найбільш великою бібліотекою у світі. Тут можна знайти реферати і інформацію на будь-який смак, огляди погоди і останніх новин, наукові роботи і найважливіші відкриття. Другою позитивною стороною Інтернету є чат. Я вважаю, що це досить гарний спосіб спілкування, можна одночасно спілкуватися з багатьма людьми, знайомитися та дізнаватися багато цікавого. Також дуже зручним і корисним, особливо для зайнятих і ділових людей, є Інтернет-пошта. Вона дозволяє пересилати і отримувати листи з різних кінців світу за лічені секунди, тоді як звичайною поштою це може зайняти тиждень або навіть більше. До того ж вона майже безкоштовна і не потребує
Ймовірно, ви мали на увазі контрольний письмовий переказ тексту розповідного характеру з елементами опису пам’яток історії та культури (8й клас).
Сам текст для переказу (за Г. Воротнюком) починається так: "Полонивши дивовижної краси українку, турецький паша ладен був узяти її за дружину. Для цього треба було навернути бранку у магометанську віру...". Ось переказ цього тексту:
===========
Білгород-Дністровська фортеця
Колись турецький паша взяв у полон українку дивної краси і був готовий одружитися з нею. Але йому треба було змусити полонянку прийняти магометанську віру. Красуня була дуже горда і не погоджувалася на це. Тоді паша наказав заточити дівчину у фортеці, щоб зламати її волю. Полонянка томилася там багато днів та ночей.
І ось одного дня з рук і ніг дівчини впали кайдани, і двері в’язниці відчинилися самі собою. Коли вийшла вона за стіни, турки остовпіли з подиву, але потім кинулися за нею. На березі лиману турки наздогнали утікачку і підняли вже ятагани, щоб вбити її, але красуня розтанула в тумані. Там, де стояла вона, забило джерело живої прозорої води. Турки ж перетворилися на кам’яних ідолів.
Таку легенду вам розкажуть, якщо ви завітаєте до Білгород-Дністровської фортеці, мури та вежі якої височать над Дністровським лиманом. Вам покажуть башти фортеці: ту саму темницю, з якої, як свідчить легенда, втекла красуня, а також Овідієву башту (де за легендою бував римський поет). Покажуть вам і башту-сховище, де нещодавно було знайдено просо, що пролежало там 250–300 років. Дивно, але, коли це просо посіяли, половина насіння проросло.
Навіть тепер велич і неприступність фортеці вражають. Довжина міцної зовнішньої стіни фортеці - майже два кілометри, висота — до семи метрів, а товщина — до п’яти. Над цією стіною височать башти; всього їх двадцять шість, причому двадцять з них — бойові.
Глибина рову, яким оперезана фортеця, сягає двадцяти метрів, а ширина — десяти. Якщо наближавсяч ворог, його можна було швидко заповнити водою з лиману через спеціальні отвори.
Білгород-Дністровська фортеця є унікальною історико-архітектурною пам’яткою, що зберіглася з часів середньовіччя. Фортеця є витвором слов’янських майстрів, бо про це свідчить напис на одній з башт. Планування фортеці, як і слов’янська в’язь над головним входом, є характерними для слов’янських оборонних споруд. Про слов’янське походження будівлі свідчить багато архівних документів.