Сдетства я мечтала стать врачом . Эта профессия привлекает меня тем, что она необходима людям. Чтобы стать врачом, нужно хорошо учиться, ведь врач - это нужная и ответственная профессия. От профессионал зам врача часто зависит человеческая жизнь. Врач должен приходить на помощь в любое время суток. Я хочу стать врачом, чтобы лечить людей, в трудную минуту прийти на помощь тому, кто в ней нуждается.
Більшість письменників у творах спираються на власний життєвий досвід, що зумовлює їхнє світосприйняття. З огляду на біографію письменника Олександра Гріна, сповнену поневірянь і бідності, його творчість здається чимось дивним. Загадковим, романтичним і чарівним постає в його зображенні світ. Тяжка дійсність не вбила мрії про світле і прекрасне. Грін завжди сподівався, що несподіване щастя прийде попри всі негаразди. Після тяжкої хвороби, не маючи ані грошей, ані власної домівки, він написав чарівну повість-казку «Пурпурові вітрила», сповнену любов'ю до життя, вірою в людей і всепереможну силу надії, здатної творити дива.
Піднесеність над буденним, мрія, надія і кохання — ось провідні теми його повісті. Нібито у головної героїні повісті-казки не було підстав сподіватися на краще: у Ассолі мати померла від злиднів, батько був змушений піти зі служби через те, що покарав мерзотника Меннерса, і заробляти виготовленням іграшок. Але на шляху дівчинки зустрівся старий збирач легенд і казок та подарував їй мрію про казкового принца, що приїде за нею на кораблі з пурпуровими вітрилами, і візьме «назавжди у блискучу країну, де сходить сонце і де зірки зійдуть з неба, щоб привітати тебе з прибуттям». Вразлива дівчинка повірила у цю обіцянку з такою силою, що врешті-решт ця мрія перетворилася на дійсність, хоча більшість мешканців Каперна вважали її напівбожевільною. В Ассолі наче жили дві особистості: «Одна була донька матроса, ремісника, що майструвала іграшки, друга — живий вірш, з усіма дивами його співзвуччя та образів, з таємницею сусідства слів, в усій взаємності їх тіней і світла, що падають одне на одне». Вона жила не буденністю, а мрією про кохання, «нам нелегко так зануритись у казку, їй було б не легше вийти з-під її влади та привабливості», — пише про Ассоль Грін.
Така відданість надії знайшла, нарешті, розуміння, і, хоча ніби нічого казкового не було в тому, що закоханий романтик Грей, дізнавшись про мрії дівчини, що справила на нього сильне враження своєю чистотою, гармонійністю та схожістю на «чарівне художнє полотно», купив пурпурову тканину для вітрил. Сама ситуація здіснення мрії є незвичайною та чарівною, але не нереальною: якщо одна людина кохає іншу, то в її змозі перетворити життя на казку, а таке бажання виникає лише тоді, коли кохання є справжнім, тим, що дарує, а не забирає усе собі. Та й Ассоль своєю відданістю, вірним чеканням, заслуговувала на кохання.
- Якщо не втрачати надії, будь-яка мрія може з часом здійснитися — стверджує нам своєю поетичною казкою письменник. Але для цього почуття мають бути глибокими, чистими і справжніми.
Усе можливе в цьому світі! Головне — вірити...
Алиса, друг Алисы- Пашка Гераскин, папа Алисы профессор Селезнёв, Громозека.
Добрая,скромная, смелая, умная, находчивая, трудолюбивая
В наше время слово Любовь, обесценивается с каждым днем все больше и больше. Некоторые люди воспринимают это так, что даже начали покупать ее за деньги. Это так омерзительно, и так неправильно продавать свою душу и тело за деньги.
Главное, что у большинства людей есть разум, совесть и взгляд. Это я веду к тому, что благодаря этим дарам мы и находим ту чистую, искреннюю и настоящюю Любовь. Это чувство охватывает очень большое количество аспектов, навыков, которые имеют место проявиться, именно здесь.
Для меня главное это то, чтобы в трудные моменты человек был рядом, чтобы он по жизни шагал с тобой в одну ногу, а женщина чтобы чувствовала себя любимой и любила этого человека всем нутром, отдавала последнее сокровенное из своей души.
И чтобы между двумя любимыми людьми всегда пылал огонь, огонь чистоты, доверия и любви...