Главный герой баллады, князь Олег, является воплощением княжеской доблести, но на его примере мы видим, чем жили тогда люди.
А. Пушкин поэтически пересказал легенду о смерти киевского князя Олега, который был великим победителем и завоевал Царьгород. Волхв предвещает Олегу смерть от его боевого коня. Волхв - служитель древнеславянского языческого бога Перуна, предвестник судьбы. Он предостерегает Олега, предвещает ему смерть от любимого коня.
Князь Олег отпускает верного боевого друга на пастбище. Узнав о смерти коня, князь решил, что ему удалось изменить предсказанную ему смертную судьбу. ) Воля богов исполняется. Никому не дано перехитрить судьбу. Олег думал, что ему это удалось и преждевременная смерть больше не угрожает. Но князя укусила змея, которая вылезла из черепа любимого коня. Пророчество сбылось.
<span>Можно ли избежать судьбы? История о князе Олеге - не только поэтический пересказ легенды об обычаях давних времен, а и рассказ о противоборстве человека и судьбы</span>
Обращайся к другим так как ты хочешь чтобы обращались к тебе . будет и мука и вода и всеобщее спасение от теплоты лёд начал оседать .ну и поищи в интернете пословицы о том что нельзя делать зла
Чёрный кот приносит несчастье потому что он чёрный. Точто он приносит несчастье это правда
А) чемність і доброта; б) мужність і винахідливість; в) повага до батьків і людей похилого віку; г) наполегливість і довіра; д) на зло відповідають добром. Здібності героїв: а) любов до книги; б) прагнення пізнати багато цікавого; в) надання допомоги тому, хто її потребує; г) вміння орієнтуватися у природному довкіллі; д) мрія про славу. Образ Митька «Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківки» Митько – головний герой пригодницької повісті Я. Стельмаха «Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківки». Змальовуючи його, автор не дає докладного опису його портрета. Внутрішні якості Митька: дотепність, вигадливість, кмітливість, цілеспрямованість, наполегливість, чесність, оптимізм. Думки після закінчення 5 класу були спрямовані на гарний заслужений літній відпочинок, який він хотів організувати без пильного батьківського нагляду. А для цього треба було поїхати на село до бабусі. Звичайно ж, батьки не хотіли відпускати його, але він був дуже переконливим у своїх доказах (потрібно було зібрати колекцію комах) і обіцяв чесно дотримувався всіх отриманих приписів. Мова героя на початку твору не звертає на себе увагу, але у кінці – суттєво змінюється: у ній починають з’являтися спеціальні слова-терміни, назви різних видів доісторичних тварин (стегозаври, індикоптерії тощо).
Идет деградация Иудушки. Шаг за шагом видно о том, что главный герой сущен лицемерию и обману.