Адаптація — це пристосування чутливості до постійно діючого подразника, яке виявляється у зниженні або підвищенні порогів.
Зміни чутливості, які здійснюються в ході адаптації, відбуваються не відразу, вони вимагають деякого часу і мають свої часові характеристики. Ці часові характеристики різні для різних органів чуття. Міра адаптації різних аналізаторів неоднакова: висока адаптованість спостерігається в нюхових відчуттях (людина швидко звикає до запахів, у тому числі й неприємних), тактильних (не помічає тиску одягу на тіло), зорових; значно менша - у слухових. Температурна адаптація існує лише в середньому діапазоні, звикання до сильного холоду чи до сильної спеки майже не існує. Майже не існує адаптації в больових відчуттях, оскільки біль є сигналом про руйнування організму, і больова адаптація може призвести до загибелі. Виокремлюють три різновиди явища адаптації.
1. Адаптація як повне зникнення відчуття при тривалій дії подразника.
2. Адаптація як притуплення відчуття під впливом дії сильного подразника (зниження порога чутливості).
Ці два різновиди адаптації називають негативною адаптацією, оскільки її результат — це зниження чутливості аналізаторів.
3. Адаптація як підвищення чутливості під впливом дії слабкого подразника.
Ты по это?
Небо единое, небо бескрайнее...
Даруй моей плоти...
Силу сияния...
Бесчисленных Звезд.
Четверокнижие...
Я Звездный Владыка...
Выстройтесь звезды...
Распахните врата силы ужасной.
88 тел небесных...
Сверкайте!
<span>Карта Небесная!</span>
История изучения клетки.
История изучения клетки неразрывно связана с развитием методов исследования, в первую очередь с развитием микроскопической техники.
Первый простой микроскоп появился в конце XVI столетия. Он был построен в Голландии. Об устройстве этого увеличительного прибора известно, что он состоял из трубы, прикреплённой к подставке и имеющей два увеличительных стекла. Первый, кто понял и оценил огромное значение микроскопа, был английский физик и ботаник Роберт Гук. Он впервые применил микроскоп для исследования растительных и животных тканей. Изучая срез, приготовленный из пробки и сердцевины бузины, Роберт Гук заметил, что состав их входит множество очень мелких образований, похожих по форме на ячейки пчелиных сот. Он дал им название ячейки или клетки. Термин «клетка» утвердился в биологии, хотя Гук видел не собственно клетки, а оболочки растительных клеток. Все наблюдения и находки Р. Гук описал в сочинении «Микрография, или Некоторые физиологические описания мельчайших тел, сделанные посредством увеличительных стекол» (1665)
Оптический прибор приобрел значение ценного научного инструмента благодаря усовершенствованиям знаменитого голландского исследователя Антонии Ван Левенгука. Его микроскоп позволил увидеть живые клетки при увеличении в 270 раз.