3.Вересень (підмет) сипле (присудок) сині (означення) загати (додаток), листям (додаток) багряний (означення) шлях ( додаток) застила (присудок).
4.А вгорі (обставина) гойдався (присудок) місяць (підмет) в гамаку (обставина) нічного (означення) неба (додаток).
5.Не забудьте (присудоек) з друзями (додаток) розмови (додаток), і весни (додаток), і юності (додаток) ходи (додаток).
Ответ: Краше , попередити про хворобу , ніж довго лікуватися та давайте не будемо забувати про загартування організму
Объяснение:
коли я приходжу додому,мене зучтрычаэ кіт
мене заптали:що мені робити у цій вправі
Фінка- жителька Фінляндії
Моя вулиця
<span>Я проживаю у селі Великі Бірки, майже на його окраїні, на вулиці Євгена Коновальця.
Вона не дуже довга, проте широка. У кінці вулиці — сільський стадіон. Біля нього — пасовище, на якому випасають худобу.
Вулиця Є. Коновальця дуже гарна у будь-яку пору року. Влітку вона буяє зеленавістю високих тополь, які ростуть по обидва боки вулиці. Коли ввечері йдеш вулицею, тебе обдають дивні пахощі з кожного городу. Ніякі французькі парфуми не зрівняються із запахами городніх квітів!
Восени моя вулиця барвиста. Цвітуть чорнобривці, майори, айстри, хризантеми. Цієї пори вона пахне квітами і димом від спаленого листя та бадилля.
Але найбільше я люблю свою вулицю взимку. Все навколо біле-біле. Снігові шапки на хатах та деревах, сніговий килим на землі творять казкове диво. Взимку вулиця пуста: ні людей, ні худоби, ні птиці. Лише поодинокі перехожі та галасливі діти будять сільську тишу.
На нашій вулиці немає громадських споруд, лише одноповерхові будинки.
Раніше я жалкувала, що не живу у місті в багатоповерховому будинку. Але зараз розумію, що мешканці нашої вулиці — багаті люди, адже ми маємо власні садиби.
Єдине, що хотіла б змінити на своїй вулиці, — обладнати сучасний стадіон і збудувати невеликий кінотеатр.
Коли виросту, здобуду освіту, обов'язково докладу зусиль, аби мрія збулася, бо я дуже люблю свою вулицю.</span>