<em>не з дієсловами пишеться окремо</em>
Люба моя мамо!
Я вдячна тобі за те, що ти приділяєш мені так багато уваги, що любиш так мене, лелієш. Ненько моя рідна! Не знаю, що б робила я без тебе, як жила б. Ти дала мені досвіду так багато, що, мабуть, без нього не обійшлась би я в житті. Навчила ти мене, матусю рідна, такому, якому, мабуть, не навчать навіть книжки.. Ти - найкраща, наймиліша, найдобріша, найдосвіченіша.. Звичайно, я можу говорити про твої позитивні риси вічно і безкінечно, адже ти така надзвичайна..
Дякую тобі, люба моя ненько, що ти в мене є!
<span>Коли листя зелене було, як трави стояли і квіти пахтіли, кудись несподівано сонце зайшло і білі пелюстки снігів полетіли.
Підрядна частина тут одна. "</span>Коли листя зелене було".
"Як трави стояли і квіти пахтіли" - це буде порівняння.
А головна частина - "Кудись несподівано сонце зайшло і білі пелюстки снігів полетіли".
Надеюсь, что помог Вам
Що йому не кажи, йому все як сніг на голву, берегти здоров'я треба як зіницю ока, їх було так багато хоч греблю гати