Вступ
<span>Темою для своєї курсової роботи я обрав один з найвідоміших творів світової літератури – книгу Джонатана Свіфта "Мандри Гулівера". </span>
<span>Загальним своїм характером "Мандри Гуллівера" належать до тих сатирико–дидактичних і утопічних творів, що зародилися з розвитком гуманізму в XVI столітті і набули особливого поширення в епоху Просвітительства. </span>
<span>Актуальність даної теми є незаперечною, оскільки у творі розглядаються проблеми людської недосконалості, висміюються людські недоліки того часу, а ці питання не одне століття турбують читачів на сторінках різноманітних книг. </span>
<span>Об’єктом роботи є твір Джонатана Свіфта "Мандри Гулівера". </span>
<span>Предметом – сатира на людське суспільство, розкрита на сторінках даної книги. </span>
<span>Мета курсової роботи – розкрити сатиричний пафос твору на основі порівняльної характеристики з тогочасним суспільством. </span>
<span>Завдання курсової роботи: </span>
<span>– розглянути причини виникнення твору; </span>
<span>– порівняти "Мандри Гулівера" з іншими творами, що мають подібну проблематику; </span>
<span>– віднайти у кумедній поведінці героїв вміло завуальовані риси тогочасного суспільства; </span>
<span>– розкрити питання про нове виховання, як панацею для моральних вад суспільства; </span>
<span>У роботі містяться посилання на твори Еразма Роттердамського та Ульріха фон Гуттена (Німеччина), Рабле "Гаргантюа і Пантагрюель", Депер'є (Франція), Томаса Мора "Утопія", Френсіса Бекона "Нова Атлантида" (Англія), Кампанелли "Місто сонця" (Італія). Ці твори становлять собою найтиповіші зразки подібної літератури того часу. </span>
Всё очень легко и просто!Слепой ,музыкант:когда и почему ,петрик и иохим стали прислушиваться к игре на пианино матери мальчика.Потому что она ,научилась играть приятную мелодию малышу было приятно слушать и он вместе с иохимом прислушивались легкой приятной мелодии!!!
Язык это дух народа язык является связью которая объединяет настоящее и прошлое, отжившие и будущие поколения в единое целое. пока язык народа в его устах, до тех пор живёт и народ.