Займенник - дуже цікава частина мови. Можна сказати що вона виконує обов'язки інших частин мови, зокрема іменника та прикметника. Він, вона, вони - всі ці займенники замінюють іменники, щоб зайвого разу не повторювати іменник.
В реченні займенник може виступати підметом, як і іменник, а означенням, так як і прикметник!
Не зрячи існує в народі така приказка: «Зустрічають по одежинці, проводжають по розуму ». А розумний - значить знаючий. Знання потрібні людині для того, щоб розуміти себе, навколишній світ навколо нас. Їх ніколи не буває багато, адже чим більше загадок разреша їли, тим більше з'являється нових питань.
Бувають знання широкі - це коли людин знає потроху про усім. Таких людей називають ерудитами, і вони часто беруть участь у різних телевізійних конкурсах і шоу, їм легко розгадувати кросворди.
Однак більше широти завжди цінувалася глибина знань, коли людина знає про щось майже все. Такі люди дійсно є професіоналами, вони не бовтають попусту й завжди зайняті справою.
Недостатньо просто збирати знання, ними потрібно вміти користуватися, застосовувати їх на практиці. Тільки тоді знання послужать тобі ту службу, для якої вони призначені.
Складений дієслівний присудок:
Я менш за все схильний вчинити поганий вчинок (схильний вчинити).
Складений іменний присудок:
Сестра нарешті стала лікарем (стала лікарем).
Я сьогодні буду робити дом. завдання (буду робити).
<span>1. Не зорана хазяїном земля. 2. Не засіяне зерном поле. 3. Не витрачена юнаком сила. 4. Не политі дощем квіти. 5. Не закінчений вчасно портрет.</span>
Коли я замислююсь над сенсом життя, то завжди радію тому, що я існую, що поруч є найдорожчі мені люди, що мені дано милуватися красою навколишнього світу і відкривати цей світ для себе.
Водночас приходить відчуття великої відповідальності за цей світ і гордості від усвідомлення того, що ти людина.
Але в саме поняття «бути людиною» кожний вкладає своє значення. І, більшою мірою, саме це значення впливає на дії і вчинки, а іноді, і на хід самого життя.
У моєму розумінні, бути людиною — це значить виховати в собі високі моральні якості.
Простеживши історичний шлях людства, розумієш, що в основі кожного суспільства завжди лежала певна мораль, якою керувались люди. Десять заповідей Христових — це теж мораль, мораль гуманна. Але на світі було стільки антигуманних устроїв, що це наводить жах.
Але я переконуюсь в тому, що у кожної людини є своя мораль. І саме від неї залежить, якою буде людина.
Мені в світі поталанило на гарних людей. І мої вихователі в дитячому садку, і мої учителі, і, перш за все, мої батьки — це люди, з яких я беру приклад. Усі вони вплинули на мою вихованість і ерудицію, власне кажучи, вони вплинули на мій характер, навчили чуйному ставленню до інших людей. Але замало бути чемним і доброзичливим для того, щоб усі навколо вважали тебе людиною з великої літери. Безумовно, не всім дано стати видатними і всесвітньовідомими людьми. Але кожний може стати людиною, яку поважають.
Я гадаю, що справжня людина — це хороший друг, здатний прийти на допомогу, визволити з біди і не заздрити щастю інших людей. Це хороший син чи донька, здатні забезпечити своїм батькам спокійну старість.
Хороша людина створить хорошу сім'ю і буде прикладом для своїх дітей.
І, безумовно, такі шкідливі звички, як алкоголь і наркоманія, ніколи не уживаються з поняттям хорошої людини. А я вважаю, що бути людиною — це значить бути хорошою людиною. Не можна брати приклад із тих, хто добре ставиться тільки до своєї сім'ї, тільки до своїх друзів, але зневажає інших людей. Людина за будь-яких обставин має залишатися людиною: і у ставленні до інших людей (сусідів, співробітників, просто перехожих), і у ставленні до природи, і у ставленні до свого міста, своєї держави, свого народу.
Я шаную людей щирих, у яких і помисли, і вчинки викликають повагу. Але в житті буває навпаки: на роботі — передовий виробничник, а вдома — деспот, який тероризує всю сім'ю; у школі — сумлінний учень, а вдома — ледар, який ложки за собою не помиє.
А ще однією рисою, яку я не вибачаю людям, є зрада. Ця риса і у великому, і у малому мені огидна. Зрада несумісна з поняттям «бути людиною».
<span>Я повсякчас намагаюсь стежити за тим, щоб не довелося соромитись своїх помислів і своїх вчинків. Мене надихає вислів А. П. Чехова: «У людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і помисли...»</span>