Швабрин самолюбивый человек, который думает только о самом себе, и как ему будет лучше. Маша ему нужна была просто всего навсего как красивая игрушка, и никакой любви там не было! При Гриневе он лгал называв её полной дурой, потому что не хотел что бы Гринев был вместе с Машей. Он рассказал Пугачеву, что Маша-это дочь коменданта, лишь потому, что она не захотела за него за муж, и Гринев её спасал от Пугачева, а ведь сказав это, он мог обрести её на верную смерть..
Доктор из рассказа<< чудесный доктор>> он был добрым хотел помочь семье мерцаловых
Богатир Ілля Муромець - взірець сили духу і сили волі
Ілля Муромець - перший давньоруський богатир, подвиги якого захоплюють увагу.Пам`ятаю його на знаменитій картині Васнецова "Богатирська застава".Оьс він, на могутньому коні, який аж присідає під важкою постаттю лицаря-оборонця.На голові його - шолом, він у лицарських обладунках. Поруч із ним його друзі, теж лицарі - Добриня Никитич та Альоша Попович. Зрозуміло, що за їхніми спинами - вся рідна земля, весь християнський світ.
Ілля народився в селі Карачові, звідти пішов служити до князя Володимира. Билина розповідає про те, що Ілля цде служити не з примусу, а зі своєї волі - постояти за Руську землю, за церкви Божі, за віру християнську.
Іще навіть не доїхавши до Києва ,не ставши на службу до князя,дорогою зустрічається Ілля зі страшним розбійником, смертльного голосу та свисту якого не можуть витримати ні людина,ні звір. Великі дуби та малі трави - і ті хиляться від його посвисту. Але на те Ілля й руський богатир, сама мати-земля дарує йому свою силу . Тому Ілля зміг полонити Солов`я та привезти його до Києва.
Саме Ілля Муромець є для нас прикладом мужності і непохитності у любові до рідної землі. Його рука не схиблює навіть тоді,коли зрадником є його власний син. Ось таким має бути захисник рідної Вітчизни - сильним, сміливим, непохитним духом і вірою.
Уж небо осенью дышало,
Уж реже солнышко блистало,
Короче становился день,
Лесов таинственная сень
С печальным шумом обнажалась,
Ложился на поля туман,
Гусей крикливый караван
Тянулся к югу: приближалась
Довольно скучная пора;
Стоял ноябрь уж у двора.