Считалка это дедская забава чтоб читать!
• знание значения слова, которое было найдено в «Толковом словаре»;
• определение части речи;
• подбор однокоренных слова;
• подбор синонимов, антонимов (если возможно);
• составление с этим словом предложения.
ПОДОРОЖНІЙ, КОЛИ ТИ ПРИЙДЕШ У СПА...
Оповідання написане від першої особи, події відбуваються під час другої світової війни. В назві твору Белль використовує перші рядки славнозвісної епітафії трьомстам спартанцям, які полягли, боронячись від навали персів.
<span>Санітарна машина, в якій знаходиться герой, під'їхала до великої брами. Він побачив світло. Машина зупинилися. Перше, що почув, був втомлений голос, який запитував, чи є у машині мерці. Шофер вилаявся на те, що скрізь стільки світла. Але той самий голос, котрий питав про мерців, зауважив, що немає ніякої потреби робити затемнення, коли все місто у вогні. Потім знов говорили коротко: про мерців, де їх скласти, та про живих, куди їх нести. Оскільки герой ще живий і усвідомлює це, його несуть разом з іншими пораненими до зали малювання. Спочатку він бачить довгий коридор, вірніше, його пофарбовані стіни зі старомодними гачками для одягу; потім двері з табличками, що вішають на класні кімнати: «6 А», «6 Б» тощо, тоді репродукції з картин між цими дверима. Картини славетні: кращі зразки мистецтва від античності до сучасності. Перед виходом на сходову площадку колона, а за нею мистецьки зроблений гіпсовий макет фризу Парфенона. На сходовій клітці зображення кумирів людства — від античних до Гітлера. Санітари несуть ноші швидко, тому герой не встигає усвідомити все, що він бачить, але здається йому те все напрочуд знайомим. Наприклад, ця таблиця, перевита камінним лавровим вінком з іменами полеглих у попередній війні, з великим золотим Залізним хрестом угорі. Втім, подумав він, можливо, все це тільки мариться йому, бо «усе в мене боліло — голова, руки, ноги, й серце калатало, мов несамовите». І знову бачить герой двері з табличками і гіпсові копії з погрудь Цезаря, Ціцерона, Марка Аврелія. «А коли ми зайшли за ріг, з'явилася й Гермесова колона, а далі, в глибині коридору,— коридор тут був пофарбований у рожевий колір, аж ген у глибині, над дверима зали для малювання, висіла величезна мармиза Зевса, але до неї було ще далеко. Праворуч у вікні я бачив заграву пожежі — все небо було червоне, й по ньому врочисто пливли чорні, густі хмари диму». Він помітив і впізнав чудовий краєвид Того, і змальовану на ньому на першому плані в'язку бананів, навіть напис на середньому банані, бо він сам колись такий надряпав. «Аж ось широко відчинилися двері зали малювання, я впав туди під Зевсовим зображенням і заплющив очі. Я не хотів більше нічого бачити... у залі малювання тхнуло йодом, калом, марлею й тютюном і стояв гомін».</span>
Лемюэль Гулливер
Педро де Мендес
Император Лилипутии
Флимнал
Рельдресель
Король Бробдингнега
Глюмдальклич
Лорд Мьюноди
<span>Тайное становится явным;
на чужой каравай рот не разевай;
не было бы счастья да несчастье помогло;
кто неправильно воспитывает своих детей, тот расплачивается слезами;
гни дерево, пока молодо, а детей учи, пока зелены;
на что и клад, коли в семье лад</span><span>Любят того, кто не обидит никого.Чего себе не хочешь, того и другому не делай.Родительское слово мимо не молвится
Не прячь свои ошибки от родителей.Нет добра, коли меж своими вражда</span><span>В этом году мне исполнилось, ребята, сорок лет. Значит, выходит, что я сорок раз видел новогоднюю ёлку. Это много.
Ну, первые три года жизни я, наверно, не понимал, что такое ёлка. Наверно, мама выносила меня на ручках. И наверно, я своими чёрными глазенками без интереса смотрел на разукрашенное дерево.
А когда мне, дети, ударило пять лет, то я уже отлично понимал, что такое ёлка. И я с нетерпением ожидал этого весёлого праздника. Я даже в щёлочку двери поглядывал, как моя мама украшает ёлку.
А моей сестрёнке Лёле было в то время семь лет. И она была исключительно бойкая девочка.
Она мне однажды сказала:
- Минька, мама ушла на кухню. Давай пойдем в кухню, где стоит ёлка, и поглядим, что там делается.
Вот мы с сестрёнкой Лёлей вошли в комнату. И видим: очень красивая ёлка. А под ёлкой лежат подарки. А на ёлке разноцветные бусы, флаги, фонарики, золотые орехи, пастилка и крымские яблочки.
Моя сестрёнка Лёля говорит:
<span>- Не будем глядеть подарки. А вместо этого давай лучше съедим по одной пастилке.</span>
</span>