Мене звати Наталка. Мені десять років, я навчаюсь у четвертому класі. Родина у мене невеличка - я, мама і татусь. Мою маму звуть (вставь ім'я мами), вона працює вчителем у школі. Більш за все матуся полюбляє вирощувати квіти - вона їх пересаджує, поливає, вносить добрива. За це квіти їй віддячують й пишно цвітуть. Мій тато, (вставь ім'я батька), працює водієм тролейбуса. У вільний час він любить ходити на полювання з рудим спаніелем Чапіком. Ми з татом завжди допомогаємо матусі по господарству, а потім всі разом їдимо до лісу і там відпочиваємо. У нас дуже дружна сім'я.
Бідність - це наказання,а багатство ніколи не помішає.
<span>козаки вступили в бій і тримались, як орли. </span>
В моїй хаті стоїть чарівна ялинка яка прикрашена іграшками, квітами й бантиками на верхівці красується зірочка яка озоряє усю кімнату. Ялинка височенна та майже достає до стелі. У цьому році ялинка ще краща. Її зелені гілочки такі гарні що можно милуватися їми вічно. Ось така в нас ялиночка.
Заспокоїло [з а с п о к о́ й і л о].