Ход Бородинского сражения
Откроем роман Л.Н.Толстого, третий том, часть вторую, главу девятнадцатую, где прочтем: «Для чего было дано Бородинское сражение? Ни для французов, ни для русских оно не имело ни малейшего смысла. Результатом ближайшим было и должно быть – для русских то, что мы приблизились к погибели Москвы,.. а для французов то, что они приблизились к погибели всей армии… Результат этот был тогда же совершенно очевиден, а между тем Наполеон дал, а Кутузов принял это сражение».
Подробнее: http://all-biography.ru/books/tolstoy/voyna-i-mir/borodinskoe-srazhenie-v-romane#ixzz45onw3NIA
Ответ:
Мцыри - это главный герой в повести Лермонтава.
Объяснение:
Необыкновенного в Мцыри то, что он прожил эти 3 дня на свободе как 30 лет! Он пережил все самые настоящие чувства: Свободу, Любовь, Страх,Борьбу за жизнь и Победу. Мцыри смог насладиться каждой минутой своей на воле. Он понял что такое любовь, ощутил себя влюблённым, почувствовал страх перед Барсом и победил его. «Дитя гор» поражает меня своей силой духа, которым он обладал. Когда Мцыри умерл в монастыре, он умирал счастливым ...
«Україна в огні» — кіноповість О. Довженка, в якій відображена трагедія українського народу в часи Великої Вітчизняної війни. Письменник створив дуже жорстоку, але при цьому надзвичайно правдиву оповідь про звичайних українських людей, які на цій кривавій війні понесли найбільші втрати. Вони не мали ні орденів, ні чинів, але їхнє життя було не менш героїчне, ніж життя найвідоміших полководців.
Вірний власним гуманістичним ідеалам і правді життя О. Довженко чи не єдиний в тогочасній українській літературі насмілився порушити проблеми простих людей в реальному житті з реальними проблемами.
Свої ідеї драматург реалізував насамперед через трагічну долю української жінки — дівчини в окупації, берегині і бранки, наголошуючи, що «у війни не жіноче обличчя». Головна героїня повісті Олеся, Христя та інші не вели активну боротьбу з ворогом, але в тому страшному колообігу аморальності й насильства, в якому їм довелося побувати, жінкам вдалося зберегти у своїх душах людські природні почуття.Жорстокі обставини виявилися сильнішими, ніж їхні можливості і бажання, вони пошматували душі і серця. То ж чи варто було їх засуджувати судом визволителів і хіба не мудріше б було «у таких гірких справах випливати за правдою, що послала людині щастя забуття лихого в доброму часі?». Вустами Лаврина письменник стверджував, що якщо і треба було судити цих людей, то тільки «за законом народного нещастя». А в кульмінації подій повісті герой каже таку промову: «Хіба те, що відбулося із мною, із селом, не важче смерті в сто крат?» Страшна правда цих слів торкнулася найпотаємніших куточків людських сердець. Перед уявним зором партизанів «виникла раптом вся у вогні Україна, у безлічі страждань і важких суперечливих трагедійних стиків. Велика нещаслива земля!»
Завдяки своєму неперевершеному таланту О. Довженку вдалося створити неповторний та яскравий портрет українського народу. Герої його творчого добутку — патріоти своєї землі, плоть від плоті народної, звичайні живі люди, які розуміли, що не тільки над їхнім життям, а й над долею майбутніх поколінь нависла смертельна загроза фашистського рабства.
Та не менше шкоди українському народові нанесло й багатовікове витоптування моральних гуманістичних принципів. Але й воно не вибило ці принципи з душ та сердець наших пращурів. Тому й вживаються мирно не тільки в куточку над білою скатертиною, а й у душах українців образи національних героїв українського народу і героїв Великої Вітчизняної війни. Та така неоднозначність і складність людської особистості лише збагачує людину.
Письменник і драматург О. Довженко — справжній патріот своєї рідної країни, який стверджує у своїх творах, що наші воїни — «герої великого грізного часу», а перемога над фашистськими загарбниками — це «найбільша горда правда на безліч сторіч».
Как говорят нам с 1 класса, школа наш второй дом. Значит наши одноклесники наши братья и сестры, а классный руководитель вторая мама. Так вот, мои одноклассники очень хорошие, и я их очень люблю. В любой ситуации они придут на помощь, какой бы трудной не была ситуация. Они всегда поймут и дадут совет. Я их очень люблю и ценю, и надеюсь наше понимание друг-друга будет вечно