Ми мусимо йти тільки вперед - ні кроку назад, адже крок назад - це вже зрада.
Твір-опис зимової прогулянки парком
Давно вже прийшла морозна зима. Вкрила всі тротуари снігом й льодом, розвішала небезпечні бурульки під дахами будинків.
Після уроків я вирішила прогулятися парком. Там, вкриті ковдрами й зав'язані шарфами, гордо стояли старі, скрипучі клени й молоді, зовсім недавно висаджені стрункі берізки й липки. Я йшла по бетонній доріжці, яку давно вже засипав сріблястий сніг й роздивлялася навколо, вдихаючи морозне, свіже повітря. Під одним старим кленом ходили, подзьобуючі крихти й зерно, яке кидала одна літня жінка, сизі, коричневі, сірі з зеленими шийками, рябі й білі, мов сніг, голуби. На дитячому майданчику гралися дітлахи. На пофарбованих в зелений колір, лавах сиділи, наглядуючи за дітьми, їхні бабусі й матусі. Великі ліхтарі вкрив іней. А в клумбах замість квітів лежав сніг.
Після гарної прогулянки в парку я повернулася щаслива до теплого будинку. Мені дуже сподобалася моя прогулянка в парку.
Серце від емоцій грюкає,вистрибує назовні.
<span>чьи, льются, ручьи, муравьи, свинья, листья, пьёт, бьёт, деревья, воробьи, колья, братья, перья, крылья, платья, Дарья, белье, пьянь, счастье, здоровье</span>
<span> Скласти міркування (5-6 речень) на тему "Мати - найдорожча людина" пропоную так:
Я щаслива, що в мене є матір. Вона з дитинства підтримує мене і в радощах, і в горі. Вона - єдина людина, яка завжди вірить в мене, в мої успіхи та досягнення. Мабуть, саме завдяки вірі та відданості матерів люди кажуть, що матір - найдорожча людина. Бережімо своїх матусь, дякуймо їм за їх вірність та любов, бо вони того варті!</span>