дзеркал потому что окончания слов: о,це, ний
1 Поруч дзюркотів ясний струмок, стрибаючий по зеленім, оброслім мохом камінню. 2 Перекочовуючи в ущелинах між горами, ми щоразу зривалися в якісь прірви. 3 Хлопчик іде берегом, перескакуючи з каменя на камінь. Часом зупиняється, вглядаючись у біло-зелене спінене безмежжя стихії. 4 Одні спогади веселять Лукію, інші присмучують, наливаючи душу хвилюванням. 5 Море скаженіє, щодалі темніючи, немовби важчаючи. Воно й справді стає чорним, збурюючи гори-хвилі.
Совість [ с о в*(апостроф) і с т*(не апостр.)] 2 скл.
1 скл. [со] наголошений,відкритий
2 скл. [вість] ненаголошений,закритий
[с] пригол.,гл.,м*як., буква С
[о] гол.,наголошений, буква О
[в*] пригол.,сонор.,тв., буква В
[і] гол.,ненаголошений, буква І
[с] пригол.,гл.,м*як., буква С
[т] пригол.,гл.,м*як., буква Т
Ь звука не дає
Сьогодні я десь прочитав , що людям влативо змінюватись - це дуже зацікавило мене і я вирішив запитати у мами
- Мамо , а люди можуть змінюватись ? - запитав я
- Так звісно , усі змінюються і ти колись змінешся - відповіла мені мама.
- Але як ?
- Людей навчають, перевиховують , без віри у змінність жити було б мабуть не цікаво і нудно.
- А коли я змінюсь ?
- Коли захочеш цього сам!
- І кожен так може змінитись?
- Кожен хто захоче - упевненим голосом сказала мама
- Дякую
-Прошу...
Якось так