Можливо завтра я не піду до школи. Можливо сьогодні ввечері буде падати дощ.
Мова може мовитися, мова мова мовлюэться
ну чтото примерно___ продолжение или изменение
Стоїть корито,
Повне води налите.
(Ставок) Довгі ноги, довгий ніс,
По болоті ходить скрізь.
(Лелека)В небі ластівка летить,
З вітром листя шелестить,
Воду п’є лелека.
Сонце палить. Спека.
Дозріває жито.
Яка пора?
(Літо)
Маленька, червоненька,
Із хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть
І до столу подають.
(Редиска)
У зеленім картузі
<span>На одній стоїть нозі. </span>
<span>Коло вуха китиця </span>
<span>Щирим злотом світиться. </span>
<span>Звичка в нього є ота: </span>
Він головку поверта
<span>В бік, де сонце котиться, </span>
<span>Родичем доводиться </span>
<span>(Соняшник)</span>
<span> Я живу на вулиці 6-ї Гвардійської дивізії яка розташована у 32-му
мікрорайоні міста Шостка.</span>
<span> Так як цей район
належить до новобудов, то будинки тут переважно сучасні, дев'ятиповерхові. Моя
вулиця гостинно зустрічає відвідувачів з обласного центру та інших міст. Люди,
що тут живуть мають змогу милуватися чудовим краєвидом Галенківського озера,
луків та ланів. Свою назву вона отримала від 6-ї Гвіардійської дивізії, на чолі
з Дмитром Платоновичем Онупрнієнком яка 2 вересня 1943 року звільнила Шостку та
Шосткинський район від німецько – фашистських загарбників.</span>
<span> Я пишаюсь що живу на
вулиці, яка названа на честь людей, які подарували місту свободу.</span>
<span> </span>