<u>Мама</u> - підмет,<u /> іменник,
готує- присудок, дієслово (двумя линиями
смачний-означення,прикметник(хвилястою линієй
сніданок- додаток, іменник (пунктиром - риска пробел риска)
Школа - це дім науки. Школярі дізнаються багато нового для себе, коли навчаються тут. Щоб досягти якойсь бажаної мети потрібно вчитися. Адже з<span>нання - це частина нашого життя. Без них ми нічого не зможемо робити.
</span>Всі знання ми здобуваємо через навчання. Дорослі постійно нагадують, що потрібно вчитися, щоб вступити до університету, й бути інтелектуальним. <span> Щоб у майбутньому досягти певного положення, стати хорошим фахівцем, обов'язково потрібно вчитися, інакше мрії так і залишаться нереалізованими. Для того щоб мрії стали релаьністю, потрібно багато чому вчитися, отримувати нові знання.
</span>Отже, я вважаю що навчання в школі відіграє величезну роль в житі кожної любини. Як всім відомі слова "Вчися- Бо вчитися треба ".
Наш народ здавна відзначався своєю високою духовністю. Вона з глибини віків промовляє до нас звичаями, обрядами, піснями, чудовими спорудами і фресками Софії Київської, Михайлівською золотоверхою, справжнім дивом — козацькими соборами, то стали виявом народного бачення й розуміння краси, духовного багатства українського народу.Ми ніколи не були бездуховними, примітивними. А якщо й трапляються окремі «людці», «безбатченки», що готові посягнути па святині, то воші знаходять осуд і ганьбу у людей. Згадаймо, як виступили мешканці села Зачіплянки проти Володьки Лободи, який зазіхнув на святая святих — собор (роман О. Гончара «Собор»).Саме у ставленні до старого козацького собору тут показано духовну сутність народу. А Софійський собор — це втілення душі народної, народного духу, духу, громадянства, мудрості.Духовність людини — це особлива здатність цінувати, зберігати, примножувати найвищі прояви високого, здійснювати лише праведні вчинки, творити добро не заради похвали, а за власним сумлінням. Розумна людина обов’язково приходить до віри в Бога, бо саме у десяти заповідях Господніх — мораль, етика, основні закони людського буття.<span>Ми живемо у скрутні часи. Нині у душах багатьох людей панує хаос. Знецінюються моральні та стичні цінності, часто світом керують неправда і гроші. Люди кинуті напризволяще. Вони зрікаються віри й добра. Тупцюються на місці, наче сліпці, заганяючи себе у глухий кут самознищення. Замість духовних цінностей на першому плані — низькі потреби.
</span>Скарбницею людського духу є мова народу. Адже саме через мову народ передає свої мрії, бажання, прагнення, переживання. Наша мова належить до найрозвиненіших, найбагатших мов світу. Але сьогодні, на жаль, і вона переживає важкі часи. Деякі наші співвітчизники готові легко зректися рідного слова, замінити його чужим. Нині так, як і за часів Т. Г. Шевченка, ми нерідко бачимо плазування перед західним. А наш духовний батько нам заповідав:Не шукайте, не питайтеТого, що немаєІ на небі, а не тількиНа чужому полі.<span>Я твердо переконана, що восторжествує правда на землі, злагода, добро між людьми. Ми усвідомимо заповіти предків, згадаємо про наш святий обов’язок перед історією і сучасністю, перед минулим та майбутнім. Ми будемо берегти духовне багатство нашого народу, примножувати його. Ми повинні задуматися про те, яку духовну естафету наше покоління передасть наступним, які духовні цінності ми створимо, передамо нащадкам.</span>
На цьому тижні я с матусею ходила в зоопарк. Він був дуже великий, тому на вході нам дали карту цього зоопарку, до ми знали де які тварини. Також можна було купувати іжу для тварини. На клітинах, де знаходяться тварини е таблиці в яких міститься інформація про них. Всі тварини цікаві по своему. На вході ми побачили поні, верблюдів, шимпанзе, кенгуру. Далі були птахи: какаду, тукани, фламінго, лебеді, качки. Але найбільше я затрималась біля пеліканов, люди кидали ім рибу, а вони ловили. Мені дуже там сподобалося.
Основа : стрибок
Корінь: стриб
Суфікс : ок
Закінчення :нульове