Люди пытались,улучшить свою жизнь,благодаря рефомам жизнь улучшилась стали выдавать пенсию старикам старше 65,сократили до 8 часов рабочий день для горняков,
Б, т.к реформы проводил царь, за опричнину отвечал Иван 4, а ересей в России было не много из-за полной хрстианизации на руси
Если сравнить эти две иконы, то можно сразу заметить, что Ушаков переработал оригинал, то есть Рублева, складки одежды ангелов не так заострены, как у Рублева.
Общность этих образов и рисунков позволяет трактовать произведение Ушакова, как повторение рублевского образа, только - головы ангелов склоняются иначе, окружающий фон другой, но в основе этих отличий не стремление Ушакова создать другую икону, а просто другие идеалы эпох.
Аналізуючи взаємовідносини Хмельницького і Виговського можна дійти висновку, що гетьман та генеральний писар діяли, як правило, узгоджено, причому кожен мав свій «імідж» і проводив відповідну лінію в ході дипломатичних контактів. Виговському, звичайно, відводилася роль «буфера», провідника нібито м'якшої, ніж у Хмельницького, лінії. Це давало змогу краще виявити наміри протилежної сторони, навіть її агентуру, створювало додаткові можливості для дипломатичного маневру Б. Хмельницького.
Звичайно, не можна говорити про повну тотожність політичних позицій гетьмана й генерального писаря. Якщо перший був представником центру, то другий тяжів до поміркованих (М. Громика, Г. Гуляницький, Г. Лісницький, генеральний суддя С. Зарудний, генеральний обозний Т. Носач та ін.), котрі прагнули досягнути компромісу з Річчю Посполитою. Через це Виговського недолюблювали представники радикальної течії (М. Кривоніс, Д. Нечай, Л. Мозиря, М. Гладкий, С. Подобайло й ін.), а також московської партії (М. Пушкар, І. Барабаш). Ці протиріччя склали передумови для гетьманства Виговського та визначили його долю. Фактично Виговський виконав волю пізнього Хмельницького, який помітив порушення Переяславської ради Москвою та шукав можливості перегляду чи розриву її. Але Виговський не мав тієї харизми, завдяки якій Хмельницький перетворив чергове повстання козаків на Визвольну війну України.
Ответ:
Ч знаю только это-
Объяснение:
посел-е мустьерского периода эпохи ниж. палеолита. Расположена в 143 км на С.-В. от г. Шымкента Юж.-Казахстан. обл. В 1958 г. открыта Каратауской экспедицией Инст. ист., археол. и этногр. им. Ш. Уалиханова АН РК. Раскопки проведены в 1956-1962 гг. Археол. исследованиями установлено, что здесь проживали люди еще во времена первобытнообщинного строя.