1) Дівчата йшли співаючи.
2) Побігли сміючись сусідські діти.
Пані наталіє,пене професоре,добродію коваленко, друже юрію,любове петрівно,пані олесе,степане андрійовичу,олеже семеновичу,товарише генерале.
Настала зима! Я вийшла на вулицю гуляти, і побачила,що на годівниці сидять птахи. Я подумала вони напевно голодні! Я пішла додому взяла трішки хлібця, не солене сало. Я вишла. надвір ,і поклала їм їжу. вони все швидко з їли. я подумала, як добре ,що я їх погодувала, а то вони могли заждати великої біди!
Межа-межі;
Земля-землі;
Сестра-сестри;
Число-числа;
Крило-крила;
Плита-плити;
<span>Бути на сьомому небі – радіти, відчувати надзвичайне задоволення, відчувати безмежне щастя.
</span>Ми часто так говоримо про велику радість, але не всі знають, звідкіля взявся цей вислів і що саме він означав колись. А вислів цей дуже давній. Ще Аристотель, великий грецький учений і філософ IV ст. до н. є., вжив його в творі «Про небо». Пояснюючи, як влаштовано небесне склепіння (у давнину гадали, що небо — це тверда шкаралупа, яка накриває землю), Аристотель висловив нову для того часу думку: небо — це сім непорушних кришталевих півкуль, ніби вкладених одна в одну. До кожної небесної «сфери» прикріплені зірки й планети. Сьоме небо — найвище. Отже, уявляти себе на сьомому небі — те саме, що бути на вершині щастя.