<span>В одному будинку на одному підвіконні жила маленька фіалка всі її любили, про неї піклувалися, поливали. Фіалці здавалося що нічого кращого бути не може і так буде завжди, але це не так.
Через декілька місяців у неї заявилася сусідка кімнатна роза та така гарна, така пахуча що про нашу фіалку усі забули не поливали її а її сусідку поливали через день. Фіалці стало так образливо ну чим я гірше навіщо я тут потрібна запитувала вона в себе її не поливали вже тиждень вона майже засохла це було 31 грудня і вона знала якщо загадати бажання у новорічну ніч то воно обов’язково здійсниться фіалка з нетерпінням чекала 12 часів вже 11 скоро я загадаю бажання всі ви напевно знаєте яке щоб її сусідки не було. І її господарка як раніше любила от і 12 фіалка загадала бажання і заснула з надією що воно здійсниться. Наступного ранку вона розплющила свою голубі оченята і побачила що її сусідки нема вона не повірила своїм очам закрила їх і знову відкрила її радощам не було меж, і тут вона почула розмову своєї господарки і її подружки та дякувала що вона доглянула за її квіткою поки вона була у бабусі.
Фіалка дуже зраділа и в водночас засумувала то що вона думала тільки про себе вона освоїла для себе урок. В першу чергу треба думати про інших а потім вже про себе.
Вона почала жити як раніше, за нею доглядала і любила її господарка.</span>
Звернення, напруження, піднесення, удосконалення,вивчення, запровадження.
Севодня я увидела знадвору кота
Безпосередньо моє ставлення до прізвиськ залежить від самих прізвиськ. Якщо прізвисько необразливе і подобається людині, якій його дали - то, но мою думку, у цьому немає нічого поганого. А якщо ж все навпаки, то я взагалі не бачу змісту у назвищі. Давати комусь друге образливе ймення не є гарним вчинком. Коли людина вважає, що присвоювати іншому прізвисько - кмітливо та смішно, то вона помиляється.
Н.триста вісімдесят дев'ять
р.трьохсот вісімдесяти дев'яти
д. трьомстам вісімдесятьом дев'ятьом
з.=н.
о. трьомастами вісімдесятьома дев'ятьома
м. на трьохстах вісімдесятьох дев'ятьох