ІМЕНА РОДИЧІВ ЗМІНЕТЕ
У моєму родоводі кожен має якусь дивовижно цікаву й неймовірно захоплюючу історію. Більшість моїх родичів корінні українці. Спочатку я б хотіла розповісти про родичів моєї мами. Коли моя прабабуся Мар’я Миколаївна ще була маленькою дівчинкою, її сім’ю в ті нелегкі часи розкуркулили за те, що на все село в них був залізний дах і швейна машина. Після цього її сім’ю вислали на північ. А моя інша прабабуся , теж Мар’я Миколаївна, жила дуже важко. Вона жила на окупованій фашистами території – у Курську. Мар’я Миколаївна постійно працювала на заводі. Це була дуже важка праця для молодої жінки. Мій прадідусь, Олексій Дмитрович працював у шахті. Зараз мої бабуся Лідія Никифорівна й дідусь Олексій Олексійович живуть у Казахстані.
Тепер я хочу перейти до родичів мого тата. Але про прадідуся й прабабусю я мало що знаю, тому я зразу хочу перейти до дідуся – Григорія Васильовича. Коли він був молодий, він дуже старанно вчився й завжди говорив своїм дітям, що вчитися – це дуже важливо для нашого життя. Після того, як він відмінно закінчив школу й університет він пішов працювати інженером. Але його улюбленим заняттям всього його життя було вивчання Біблії. Він був проповідником. Мені завжди подобалось, як він старанно вчив людей жити по Біблії. Коли я ще була маленькою, він завжди садив мене на коліно, брав дитячу Біблію з картинками й розповідав мені біблійні притчі.
Його дружина, тобто моя бабуся Ганна Йосипівна померла від тяжкої хвороби, залишивши семеро дітей. Після цього мій дідусь одружився вдруге на Галині Костянтинівні, тобто вона теж мені бабуся. Коли вона була маленькою дівчинкою її життя було дуже важким. Її батьки померли й вона залишилися сиротою з двома братами й двома сестрами. Я дуже пишаюся тим, що мої родичі й пращури українці, й що я живу в Україні. Я дуже люблю свою сім’ю!!!
А на вулиці зима,
Немов покривалом,
Нашу землю укрива,
Аж радісно стало!
А материнська пісня пломінка усюди ходить слідом за тобою. Снігу меншає, чорними латами криється земля. Лончині корали зорями ранковими палали. 4.Коли сохнеш, од печалі, сльози самі ллються. 5. І смагляве хлопєя в хвороестяни цілу нічку складає віршію 6. Круголвидий місяц, ховається за хмари вже не показує нам шлях.
<span>В одному казковому лісі жив маленький дерево. І її в лісі часто нудно. Але одного разу напередодні Нового року у лісі, де вона росла прийшов сивий дід. Він почав ходити навколо дерев і сосен і, нарешті, зупинився на нашому деревце. Невдовзі він зник. Через деякий врнмя в лісі, він почув дитячі голоси і на галявину, де росло дерево, прийшли хлопці з дідусем. Вони розпочали прикрашати новорічну ялинку. А потім я зустрів Новий рік з нею. маленьке дерево ніколи не було так весело.</span>
Читання - а. писання - а. завдання - 2 а. запитання - 2 а. поняття - 1я. видання - я. вимова - и. вірші - 2і. ознака - 1а. рукопис - о. помилки - 2и. помилки - 1и. приятель - и. подруга - о. дочка - а. олень - е. статуя - а. роблю - о. виразний - а. черговий - о. одинадцять - а.