SO2+O2⇄SO3
SO3+H2O→H2SO4
Ba(OH)2+H2SO4→BaSO4↓+2H2O
Оксиды: Na₂O(оксид натрия), N₂O₅(оксид азота(V), ZnO(оксид цинка), SiO₂(диоксид кремния)
Основания: Cu(OH)₂(гидроксид меди(II)), Ba(OH)₂(гидроксид бария)
Соли: ZnCl₂(хлорид цинка), BaSO₄(сульфат бария), Na₂SO₄(сульфат натрия)
Кислоты: H₂SO₄(серная кислота), HNO₃(азотная кислота), H₂CO₃(угольная кислота)
Для визначення кислоти нам в першу чергу необхідна таблиця розчинності кислот, а також реактиви.<span>Отже, перед нами стоять три однакові пробірки з кислотами. Щоб зрозуміти, в якій пробірці яка кислота знаходиться, звернемося до таблиці розчинності і підберемо реакції, супроводжувані випаданням осаду, зміною кольору розчину, або виділенням газу, характерні тільки для однієї досліджуваної кислоти.Ми бачимо, що сірчана кислота випадає в осад при взаємодії з іонами барію, а інші дві кислоти — немає. Відливаємо по кілька мілілітрів досліджуваних кислот в чисті пробірки. Додаємо до них кілька мілілітрів підстави барію Ba (OH) 2. В одній з пробірок випадає білий мутний осад. Відмінно, ми визначили, де знаходиться сірчана кислота!<span>Вивчаємо таблицю далі. Як ми бачимо, хлорид срібла дає осад, а нітрат — ні. Відливаємо ще кілька мілілітрів досліджуваних кислот в чисті пробірки. У кожну пробірку додаємо трохи AgNO3. У пробірці, де перебувала соляна кислота, починає утворюватися осад білого кольору, надалі застигаючи у вигляді напівпрозорого нальоту, званого роговим сріблом. У пробірці з азотною кислотою не відбувається ніяких змін.</span></span>