<span>Дивна квітка, знов ти ожила,
Там у небі бачиш два крила,
То моя душа знов до тебе йде,
Шукає шлях у моїх сумних піснях.
Приспів:
Дивна квітка ніжна сама
Дивиться у небо,
Україно, Ти як мама,
Знов я йду до Тебе!
Хмари сонце закривають
Та летить лелека,
Знаю, щастя не буває,
Якщо Ти далеко!
Дивна квітка посеред трави,
Все минеться, тільки ти живи!
Разом будем ми,
Тільки дочекайся і живи,
Українка я завжди!
Приспів. (3)</span>
Сегодня мой одноклассник пригласил меня в гости.Я пришел к нему и мы сели делать уроки.Потом он предложил мне поиграть на компьюторе.Нам было весело.Я так заседелся у него что забыл,что мне пора домой.Вот так прошел мой день в гостях у одноклассника.
Незабудка (твір-опис квітки у художньому стилі)
Я дуже люблю квіти, їх аромати, яскраві пелюстки. Моя улюблена квітка — незабудка.
Яке ласкаве ім’я у моєї квітки. І сама вона прекрасна. П’ять пелюсточок, синіх-синіх, ніжніших від неба, а посередині знаходиться жовте сердечко. Незабудки не вигорають, не відцвітають, не тьмяніють на гарячому літньому сонечку. Цвітіння квітки, маленької, як нігтик дитини, м’яке, чисте, довірливе. Подивишся на неї раз — повік не забудеш. Адже у ній поєднані разом і краса, і простота, і вічність.
Це твір у якому в логічній послідовності передано думки, міркування як доказ чи пояснення чогось, робляться відповідні висновки<span>.</span>
ДІТИ КАТАЮТЬСЯ НА ЛЬОДУ. ВОНИ ГРАЮТЬ ХОКЕЙ КАТАЮТЬСЯ НА КОНЬКАХ.