Не дивлячись на те, що вже була середина весни, звичне, для цієї пори року, потеплення не наставало. Днини були довгими та сонячними, небо зробилось блакитним, прикрасилось мереживом перистих хмарин. Горобці влаштовували галасливі базари на дахах будинків, голому гіллі кущів та дерев. Бродячі собаки раптом перестали бути одинаками – дружно гуртуаались в шлюбні зграї гаряче насолоджувались своїм, незбагненим для людської моралі, вільним коханням. Автомобілі давно вже роз'їжджали по вільній від крижаної шкаралупи дорозі і невідворотно скидали з коліс зимову гуму. І навіть люди, що нудьгували без тепла, вже не кутались в шарфи, не підіймали коміри. Чоловіки хоробро розстібали верхні ґудзики тісних сорочок, а дами завзято наряджали яскраву помаду, спокушали запаморочливими шпильками та відвертими декольте. Усім, тваринам та деревам, машинам та шляхам, землі та небу було зрозуміло що, не дивлячись на міцні морози та забальзамовані крижаною скоринкою кучугури, нинішня зима доживає останні дні, чи навіть години.
Одного ранку трарилось неминуче – подув впевнений, теплий немов парне молоко, південний вітер, нагнав хсари, які щедро пролилися всезмиваючим дощем. Сніги розтавали дуже швидко і перетворювалися в каламутні, дзюркопливі немов гірські стрімчаки, шалені потоки. Та ось на останній вцілілій, колись велетенській, стікаючій талою водою, тьмяній кучугурі з’явилось послання.
Пере-префікс,чит-корінь, уюч-суфікс,и-закінчення; пере-префікс,читав-корінь,ш-суфікс, и-закінчення; за-префікс,прошу-корінь,юч-суфікс,и-закінчення;за-префікс, просив-корінь,ш-суфікс, и-закінчення.
Бескорыстные личные взаимоотношения между людьми, основанные на любви, доверии, искренности, взаимных симпатиях, общих интересах и <u />увлечениях.
Як у нашій родині святкують Різдво (українознавча змістова лінія)
Україна здавна вирізнялася силою віри у Бога і масштабністю релігійних святкувань.
Ще з дитинства пам'ятаю солодкий дух Різдвяних свят. Якось старий сусід розповів, що час народження Спасителя приблизно п'ять тисяч років від створення світу. Тоді на небі засяяла нова зірка, яка і сповістила людству про народження Христа.
Різдво Христове православною церквою святкується сьомого січня. В Україні це свято набуло суто родинного характеру. У такий морозний святковий вечір люди намагаються збиратися усією родиною лід одним дахом. Наша родина збирається в бабусиній хаті, де пахне піччю та зеленою ялинкою, свіжим хлібом і кутьою. Цього вечора усі забувають про якісь непорозуміння і сутички, вибачають один одному неповагу і кривду. Уся родина активно готується до ушановування такої визначної події.
У Святвечір до святкового столу подають дванадцять обов'язкових пісних страв, які мають і певну символіку. Наша вечеря починається запалюванням свічок і читанням молитви. Далі святкування продовжується куштуванням запашної куті з однієї миски та інших страв. Але найбільше Різдво мені подобається тим, що зранку після святкування я отримую багато подарунків, особливо від бабусі.