Монастырь-символ убежища,становится для мальчика "тюрьмой" и "пленом".Мцыри решил бежать,он провёл на воле 3 дня,мальчик испытал новые неизвестные чувства.Когда он встретил грузинку,он впервые испытал чувство влюбленности.При сражении с барсом он понял насколько он ловок и проворен,но воля это не для него и он умирает,он чужак среди людей и природы
Смотря какой в каком ты классе. Для какого?
Це історія про скарби, ключ до місце знаходження яких був зашифрований. Один з героїв зумів розгадати його, використовуючи чудову систему підрахунку знаків шифру і зіставлення з частотою використання літер в англійській мові. Дія оповідання відбувається в Південній Кароліні. Нащадок старовинного аристократичного роду Вільям Легран, переслідуваний невдачами і банкрутством, біжить зНового Орлеана і поселяється на пустельному острівці поблизу атлантичного узбережжя зі своєю собакою — ньюфаундлендом і старим слугою. Одного разу під час прогулянки було знайдено «золотого» жука, якого вони загорнули у шматок знайденого поблизу пергаменту. Прийшовши додому, Легран зовсім випадково виявляє на пергаменті зображення черепа, намальоване прихованими чорнилом, які проявилися від дії тепла — каміна в будинку Леграна. Розпитуючи про подробиці, Оповідач зауважує, що Легран сприймає цю знахідку як щасливе знамення. Негр Юпітер турбується, чи не захворів господар — Легран весь час щось рахує і надовго зникає з дому. Через якийсь час Оповідач отримує від Леграна записку з проханням відвідати його з якоїсь важливої справи. Інтонація листа змушує Оповідача поквапитися, і він того ж дня опиняться у друга. Легран очікує його з нетерпінням і пропонує всім відразу відправитися в дорогу — на материк, у гори — в кінці експедиції вони зрозуміють, що він має на увазі.
<span>Такое общество, как Чичиков, писал говорил как о страшной и подлой силе, неспособной возродить отчество. И, вместе с тем, он представляет нам главного героя как незаурядную и яркую личность. Практичному, целеустремленному Чичикову приходит в голову оригинальная идея - наживиться на скупке мертвых ревизских душ. Автор говорит о своем герое: «Надобно отдать справедливость непреодолимой силе его характера. После всего того, чтобы достаточно было если не убить, то охладить и усмирить навсегда человека, в нем не потухла непостижимая страсть» Чичикова можно назвать яркой разносторонней личностью, не лишенной таланта. Жаль, что способности его реализовались именно таким образом. Герой не стал богатым и известным предпринимателем, а прославился лишь своей аферой. И нет спасения душе, проданной за «денежный мешок».... </span>