Ускорение свободного падения определяется по формуле: g=G*M/R^2.Для Сатурна:gc=6.67*10^-11*57*10^26/(58*10^6)^2=100 м/с2Для Плутона:gп=6.67*10^-11*12*10^21/(1140*10^3)^2=0.6м/с2.Силы тяжести:<span>Fтс=mgc=7*100=100H; Fтп=0.6*7=4.2H.У вас масса сатурна дана неверная!</span>
Дано
m=0.2 кг
t=2 c
V=10+5t
P-? P=A/t A=FS F=ma S=Vot+0.5at² из формулы видно, что а=5м/с² F=0.5*5=2.5 H Vo=10 S=10*2+0.5*5*4=30 м
A=2.5*30=75 Дж Р=75/2=37,5 Вт
Дано:Значит, как вычислить мощность P= UI,
т.е. сила тока соответсвенно известна 20 А
Исходя из закона Ома для УЧАСТКА ЦЕПИ:
U=IR, зная сопротивление в 20 000 Ом и силу тока 20 А=>
400 000 Вольт (т.е. напряжение)
ПОтом:
P= 400 000 В*20А= 8 МВт (если 20 ком)
дальше из закона ДЖОУЛЯ-ЛЕНЦА:
E= I^2Rt= 20^2* 20000* 120 (секунд, не минут)=960 МДж (вы уверены, что 20 ком?)
Діелектрик (ізолятор) — речовина, середовище, матеріал, що практично не проводить електричний струм. Основна властивість діелектрика полягає в здатності поляризуватися в зовнішньому електричному полі. Концентрація вільних носіїв заряду в діелектрику не перевищує 108 см−3.
Розглянемо детальніше процеси в діелектрику, вміщеному в зовнішнє електричне поле, наприклад, між різнойменно зарядженими електродами.
У однієї групи діелектриків, званих неполярними, при відсутності зовнішнього (основного) поля позитивно і негативно заряджені частинки, що входять в молекули (атоми), як би врівноважують один одного (власне поле відсутнє); молекули їх є електрично нейтральними або неполярними (рис. 1, а). У таких діелектриків під дією зовнішнього поля відбувається зміщення електричного центру негативних зарядів (електронів) назустріч напрямку поля (рис. 1, б). З точки зору електричних властивостей така молекула в зовнішньому полі може розглядатися як диполь, тобто пара різнойменних точкових зарядів +q і -q (рис. 1,в), які знаходяться на невеликій відстані l один від одного (плече диполя). Заряди, що утворюють диполі діелектрика, називають пов’язаними, а добуток заряду q на плече l називається електричним моментом диполя: