Щастя - це знати, що ти у потрібному місці у потрібний час. І поруч з тобою людина, котра є твоєю рівноправною частинкою. Й ти розумієш, що ви - двоє закоханих людей- не можете жити одне без одного.
Щястя - це не бути третім зайвим, а бути у тій компанії, яка приймає і розуміє тебе. Щастя - це сміх рідної людини поруч, тепло її рук, глибочінь її очей, які завжди тебе розуміють. Відчуття щастя я прирівнюю до відчуття безкінечності. Це щось таке прекрасне і незгасне.
Драконячі закони», на жаль, панують саме в князівстві Люботин, де, власне, й відбувається дія твору. За традицією, лицар повинен знищити дракона, тому князь скликає воїнів звідусіль, аби вони, зібравшись докупи, убили хижака. Найсміливіший же стане чоловіком прекрасної князівни Настуні. Побачивши, що дракон не має наміру битися, бо не хоче завдати комусь шкоди, підступний князь вигадує інший спосіб досягти мети: він вирішує потоваришувати із драконом і змусити його чинити так, як цього хоче володар. Його наміри здійснюються. Грицько вважає князя своїм другом, заради якого він здатен на самопожертву. Дракон погоджується битися з лицарями й загинути від зброї воїна Лавріна, аби догодити князеві та «урятувати» майбутнє Люботина — своєї батьківщини.
Наставник і вчитель дракона, старий пустельник казав: «Життя володаря не варте й одного рядка поета». Але Грицько не зважає на ці слова й жертвує собою заради, як йому здавалося, друга — князя, заради князівни Настуні, у яку встиг закохатися.
Але вбивство дракона не приносить миру та спокою в князівство, а лише пробуджує лихі інстинкти... Це, врешті, розуміє й сам володар.
Читаючи повість, ми розуміємо, що проблеми, які порушив автор, є гостро актуальними в наш час. Адже «драконячі закони», на жаль, панують і в сьогоденні. Добрі, чесні, відверті, порядні люди часто потерпають від підступних «володарів життя». У сучасному важко виживати романтикам-поетам, яких долають зухвалі прагматики. А нових «князів» мало цікавлять митці, для них важливими є передусім влада та особистий престиж.
Брёл себе медведь по лесу увидел бочку с мёдом только медведь стал кушать мёд как услышал звук самолёта пролетевшего совсем низко громкий и неожиданный звук испугал медведя вломился он в избушку стоящую не по далёку и ударился головой о потолок как раз там, где висела лампочка.вдребезги ,мишка взревел не тише самолёта.
Автор слів І.П.Котляревський. Музика народна.
Тема: Розмова молодої жінки та її старого чоловіка.
Ідея: молода жінка не повинна виходити за старого.
Жанр: жартівливі, сатиричні пісні.
Художні засоби:
Порівняння:
Стояв старий з молодою, як із ягодою; старий дідуга, <span>Ізогнувся, як дуга.
</span>
Протиставлення:
Ой ти, старий дідуга, Ізогнувся, як дуга, А я молоденька, <span>Гуляти раденька!
</span>
Метафора:
ізгиньте, пропадіте, Всі старії кості, Не сушіте, не крушіте <span>Мої молодості!
</span>
Звертання:
Пусти мене, старий діду, <span>На вулицю погулять!
</span>
Антитеза: старий з молодою; ти все спиш, а я плачу.
Звуконаслідування: кахи-кахи; хи-хи.
<span>Цей мені сподобався.)
Як краще розповісти про похід Ігорів — за зразком давнього співця Бояна чи за вимогами сучасності? Ігор Святославович укріпив ум силою, а серце вигострив мужністю й повів свої хоробрі полки на землю Половецьку за землю Руську. </span>