Жил-был плюшевый Мишка. У него была подруга кукла Катя.
Один раз Катя упала в яму, но Мишка её вытащил. У Кати болела нога. Мишка взял и понёс её к доктору Бинтику. Он перевязал ей рану и наложил повязку.
Катя сказала:
-Миша, ты мой герой!
и Мишка покраснел.
Герой Д. Лондона переживає різні почуття, що стосуються його фізичного й морального стану, та проявляє позитивні якості характеру. Герой відчуває змореність від довгої дороги, холод Білої пустелі, тугу від усвідомлення зради товариша, страх самотності, голод, який не вгамовується мізерною «їжею», біль у ногах, розтертих до крові, та змученому тілі, відчай після марних спроб роздобути їжу, виснаженість, що призводить до галюцинацій. Але в ланцюжку відчуттів намічається зміна на краще: це сміливість, виявлена під час зустрічі з ведмедем, усвідомлення нестримного бажання жити, спокій, яким змінився страх, терпіння, з яким герой продовжує свій важкий шлях, сила волі у поєдинку з вовком. «Саме життя в ньому не хотіло загинути і гнало його вперед». Головний герой вижив, бо він був сміливий, упертий, мав силу духу, волі, високі моральні цінності, любов до життя. «Доля вимагала від нього дуже багато. Навіть помираючи, він не підкорився смерті. Можливо, це було справжнє безумство, але і в пазурах смерті він
Больше энергии затратил первый спортсмен.Так как ширина шага и вертикальное перемещение тела были меньше,чем второго,следовательно и энергии он затратил больше,чем второй.
Никола́й Никола́евич Ге<span> (</span>15 [27] февраля 1831<span>, </span>Воронеж<span>, </span>Воронежская губерния<span> — </span>1 [13] июня 1894<span>, </span>хутор Ивановский<span>, </span>Черниговская губерния<span>) — </span>русский живописец<span> и </span>рисовальщик<span>, мастер </span>портретов<span>, </span>исторических<span> и </span>религиозных полотен<span>. Изредка выполнял также </span>скульптурные работыНиколай Ге родился в Воронеже, в семье помещика Николая Ге[1], старший брат драматурга Ивана Ге[2]. Дед художника эмигрировал из Франции в Россию в конце XVIII века, и по-французски его фамилия писалась Gay.
В 1831 году, когда родился Николай, в центральных губерниях Российской империи свирепствовала холера. Мать будущего художника скончалась от холеры спустя три месяца после рождения сына. По настоянию отца заботы о воспитании новорожденного взяла на себя няня, крепостная женщина[1]. Раннее детство Николая прошло в деревне, а в 1841 году его привезли в Киев, где он поступил в Первую киевскую гимназию, где преподавателями уже были замечены способности Николая к рисунку и живописи и юноше предсказана будущность художника.