1. Потому что военные походы длились несколько лет, за это время участок приходил в запустение, так как ухаживать за землёй было некому.
2. Разорившиеся землевладельцы пополняли ряды бедняков в Риме.
В каком году правитель, разбив поодиночке соперников, объединил весь Китай под своей властью.
Так, тому що нація – це велика, стала група людей, об'єднаних спільним
походженням та історією, мовою, культурою, самосвідомістю та певними
інтересами. Нація – це явище історичне, яке виникає на певному етапі розвитку
людства. Швидке формування сучасних націй відбувається у період розвитку
капіталістичних відносин.
На формування української нації вплинув ряд чинників. Однобічне
профілювання економіки України і перетворення її на сировинний придаток Росії,
поява значної маси незайнятих селян активізувала міграційні процеси. Негативним
чинником, що уповільнював процеси становлення української нації, була
відсутність власної держави, національної еліти, у руках якої перебували б
економічні і політичні засоби консолідації українського народу. Україна була
поділена між Російською та Австро-Угорською імперіями. (ї статус як внутрішньої
колонії імперій суттєво обмежував розвиток соціальної структури українського
суспільства та його національної культури. Переважання в колоніальній
адміністрації вихідців із Росії (на сході) або з Польщі (на заході),
заохочування переселення російського населення в регіони України з бурхливими
темпами промислового розвитку, так само, як і збільшення польського населення в
західноукраїнських містах, призвели до русифікації або полонізації міст
України. Та оскільки з початком модернізації саме міста перетворюються на арену
вирішальних політичних подій, ця обставина суттєво гальмувала розвиток української
національної свідомості.
Панування в східноукраїнських містах російської колоніальної
адміністрації, а в західноукраїнських – польської фактично позбавляло
українських селян, які розорювались і переселялись у міста, ефективного
соціального й правового захисту, руйнувало їхні надії на можливість утриматися
в міському середовищі, витримати соціальну конкуренцію з неукраїнським
населенням. Це значною мірою спричинило еміграцію українців-селян за межі
України.
<span>Процес консолідації української нації значно прискорився після ліквідації
феодально-кріпосницьких відносин у середині XIX ст. Визначальну роль у цьому
процесі відігравала та частина українських земель, що відома в історії під
назвою Наддніпрянщини. Загалом територія України XIX ст. охоплювала 850 тис.
км2, із них 9/10 перебувало під владою Російської, а решта – під владою
АвстроУгорської імперій. Українське населення Східної Галичини, Північної
Буковини й Закарпаття бачило в Наддніпрянській Україні свій природний центр, а
відтак - прагнуло до возз'єднання з ним, щоб створити єдину соборну (об'єднану)
незалежну національну державу.</span>
Когда-то в стародавние времена люди еще жили в пещерах, ели сырое мясо, грибы и орехи, и не знали огня. Огонь для древних людей был связан с пожарами – ударит в дерево молния или загорится трава, когда капелька воды сработает в качестве лупы – и начнется лесной пожар, спастись из которого было большой проблемой. Неудивительно, что сначала древний человек боялся огня.
Но, как это водится, человек сумел приручить, а впоследствии и подчинить себе эту страшную огненную стихию. Люди заметили – что маленький костер, дает не страшный жар смерти, а горячее и уютное тепло жизни. Сами люди огонь добывать не умели, приходилось пользоваться природным. Не так часто молнии ударяют в деревья поблизости от нужного места. Но однажды человек взял такой огонь и принес в свою пещеру.
Так вот, этот огонь считался величайшей ценностью. За ним следили сильнее, чем сейчас за детьми, нельзя было допустить того, чтобы этот огонь погас, постоянно его покармливали ветками и бревнами, а не уследивший за огнем должен был быть подвергнутым смерти или изгнанию, что тогда тоже было равносильно смерти, так как в одиночку выжить в том древнем и полном опасностей мире было невозможно.
С огнем у людей появилась возможность жить в более холодном климатическом поясе, огонь позволял пережить суровые зимы. Это сейчас мы спим в теплой постели, матрасы ортопедические и пуховые одеяла, а раньше в качестве такого теплого и удобного места использовались пещеры и каменный пол, и позже, когда люди научились сами получать огонь – печка, на которой спали, после того, как она нагревалась от горящего в ней днем огня. Еще позже люди познакомились со свойствами кремня и научились сами добывать огонь, готовить на нем пищу и обустраивать для него дома-камины-печи.
<span>С этого времени огонь стал постоянным спутником человека и основой его хозяйства. В древние времена он был незаменимым источником тепла, света, средством для приготовления пищи, орудием охоты. Однако и дальнейшие завоевания культуры (керамика, металлургия, сталеварение, паровые машины и т. п. ) обязаны комплексному использованию огня. </span>