Вона така маленька, скромна, в лісі вона ніби ховається під деревами серед трави. Не одразу її і побачиш. Шукаєш-шукаєш, і несподівано перед очима відкривається галявинка, вкрита крихітними білими дзвіночками. Вони такі ніжні, тендітні, а візьмеш їх у руки і відчуєш казковий аромат. Маленький дзвіночок пахне лісом, весною. Якщо зібрати маленький букетик, конвалії будуть довго тішити своєю красою і пахощами.
Я уявляю так:
-Добридень (подруго) друже! Як справи?
-Привіт, добре, що ті сьогодні робив?
-Та нічого, вийшов прогулятися трохи.
-А куди ти йдеш?
-А до дому.
-Навіщо навулиці так тепло и сонячно що аж пахнуть квітки, зоставайтя (ім'я)!
-Добре куди підемо?
-Давай в садочку погуляємо?
-Добре йдемо!
Вони не відміняються. Це слова з іншої мови, тому їх не можна відмінювати.
Олег швидко проткнув його тіло наскрізь.
Дівчина хоче літать.
Полетів красивий вітер.
Гарний і розумний хлопець.
Гуляти з найкращими друзями.
Люди топтять землю.