Цього ранку було сонячно. Ми з татом відправилися за грибами. По дорозі ми зустріли лісника. Лісник розповів у якій частині лісу знаходяться гриби які нам потрібні. Після пошуків ми повернулися з повною корзиною грибів! Лісник не збрехав і сказав де справді знаходяться гриби. От такий був чудовий вихідний.
Об’єднаймося ж, брати мої
Від часу появи, людина прагне спілкування, уникає самотнього існування.
Поодинокі первісні люди створювали сімейні общини. Але для полегшення
існування ці общини об’єднувалися у племена. У кожного племені існували
свої звички, умовності, закономірності, що у подальшому розвитку
цивілізації відіграло велику роль у створенні багатьох духовних
цінностей народів, рас і в цілому всього людства. Таким чином, з віками
створювалися стабільні відносини на певних територіях, які спочатку
визначалися необхідністю існування. Це і були основи створення окремих
груп – народів. У кожної такої групи були свої звичаї, манера
поводження, мова, закони.
Наша Батьківщина також пройшла цей довгий, часом невимовно тяжкий шлях.
Постійно вдосконалювалися відносини між людьми. Зараз, коли ми досягли
теперішнього рівня розвитку, поняття єдності, братерства набули
надзвичайно великого значення у житті. Дуже багато важать відносинах
традиції, звичаї. Вони відображають глибину духовності, що лежать у їх
основі. А це – дзеркало душі народу.
У поєднанні людей, їх думок та прагнень є сутність братерства, єдності
життя. Кожний народ має свої закони і традиції існування, які виникли в
силу впливу тих, чи інших подій, взаємин з іншими народами. Якщо якусь
із націй ізолювати від інших, то виникне поступова духовна деградація.
Кожна нація має спілкуватися з іншими народами, для збагачення
духовності.
Ще Шевченко писав:
“Учітеся, брати мої,
Думайте, читайте,
І чужого научайтесь,
Й свого не цурайтесь!...”
А це означає, зо ми повинні прославляти свою культуру, звички, але це не
повинна означати, що ми маємо не сприймати культури інших народів.
Кожна людина має прагнути бути корисною іншим людям. Якщо ми досягнемо
цього консенсусу, то життя на Землі стане надзвичайно щасливим. Відколи
існує життя н Землі, такого рівня відносин між людьми не було. А значить
і ближчим часом, поки духовність наших людей не виросте, сподіватися на
таке покращення – марно.
Від прадавніх часів і до тепер на світі домінують сила і нещирість. Але,
якби цьому не протистояло добро, мабуть, люди давно перестали існувати і
тому, тільки завдячуючи тій доброті, яка ще є, цей світ здатен існувати.
Поєднуючи все вищеописане, можна зробити єдиний висновок: тільки
розвиваючи в собі все, що є в нас кращого і подавлюючи свою
подразливість, злобність, агресивність, ми будемо готові зробити
наступний крок – щире єднання. А коли, нарешті, всі народи зрозуміють,
що сила не в руках поневолювачів, і коли їхні прагнення поєднаються,
людство досягне найбільшого рівня розвитку.
Відповідь:
ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури «Мартин Боруля»: драма. Жанр «Мартин Боруля»: трагікомедія (комедія в 5-ти діях — так визначив жанр твору автор), Тема «Мартин Боруля»: сатиричне зображення заможної верхівки села, що в гонитві за дворянськими привілеями ігнорує здорові моральні норми. Ідея «Мартин Боруля»: утвердження думки, що гідність людини визначає не належність до привілейованого соціального стану, а чесна праця, простота і щирість у стосунках з людьми; смішна та людина, яка соромиться бути собою, захоплюється фальшивими цінностями, з усіх сил намагається пристосуватися до швидкоплинної моди. Художній напрям «Мартин Боруля»: реалізм. Дійові особи: Мартин Боруля, заможний хлібороб, його дружина Палажка, син Степан, донька Марися; Гервасій Гуляницький, багатий шляхтич, його син Микола; Націєвський — реєстратор з ратуші; повірений Трандалєв; Протасій Пе- ньонжка, Матвій Дульський — чиншовики; Омелько, Трохим — наймити Борулі. Сюжет, композиція «Мартин Боруля»: комедія в 5-ти діях. Події відбуваються протягом кількох тижнів. В основу сюжету твору покладено невигадану анекдотичну історію гонитви селянина за дворянством і втрати надії на нього через прикрий недогляд, допущений писарем у минулі часи, — розбіжність в одній-єдиній літері прізвища. Сюжет комедії «Мартин Боруля» письменник побудував на фактах з життя родини Тобілевичів: батько драматурга, який тривалий час служив управителем поміщицьких маєтків, вирішив домогтися визнання свого роду дворянським. На це витратив чимало часу, але марно — дворянство не було доведено, оскільки прізвище в старих документах було Тебілевич, а в нових — Тобілевич. Карпенко-Карий використав цей факт, аби висміяти намагання простої людини вибитись у дворяни, хибно думаючи, що цим можна в чомусь вивищитися над іншими. Розв’язка — гостро драматична. Мартин скрізь зазнає поразки, і, нарешті, одна літера в прізвищі (Боруля — Беруля) кладе край його змаганням за дворянське звання: рід Мартина не визнали дворянським. Сюжет твору (своєрідна, яскраво національна версія відомої комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич») становлять гумористичні сцени із життя заможного хлібороба Мартина Борулі, який домагається втрачених дворянських прав. Щоправда, у Мольєра моралізаторство має абстрактно-повчальний характер, а в Карпенка-Карого воно спрямоване проти конкретних побутових і соціальних явищ, поданих у національному художньому зрізі. У цьому, до речі, одна із суттєвих відмінностей між творами класицизму («Міщанин-шляхтич») і реалізму («Мартин Боруля»), Сповнені іронії, а іноді й сарказму сцени, у яких Боруля намагається завести у своєму домі «дворянські порядки». Комізм тут досягається через разючу невідповідність між давно усталеним способом життя селянина- хлібороба й омріяною панською шляхетністю. Проблематика «Мартин Боруля»: людської гідності, усвідомлення того, що щастя не в чині або посаді; праці як духовної потреби і джерела матеріального статку; батьків і дітей; меншовартості; кохання і сімейного щастя. Примітки: Драму було надруковано у львівському журналі «Зоря» 1891 року. Завдяки добродушному народному гумору, упізнаваності, психологічній переконливості образів, гострій злободенності проблематики п’єса ось уже понад сто років з успіхом іде на сценах вітчизняних театрів.
Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/k/karpenko-karij-ivan/3369-analiz-martin-borulya-ivan-karpenko-karij Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua
Пояснення:
